"Наступного ранку до мене прийшов лікар, запитав, буду я сьогодні їхати чи я хочу ще три дні. Тобто за бажанням: "Якщо ви хочете, ви можете поїхати сьогодні. Якщо ні – можете лежати три дні або скільки вам потрібно". У мене не було жодних протипоказань. Я могла поїхати. Я не знала, що йому відповісти, тому що зв'язку жодного немає. І я не знала, приїдуть по мене сьогодні чи не приїдуть по мене сьогодні, як це буде... Я не знала", – сказала Акімченкова.
Вона уточнила, що з 2 березня "вимкнулася вся інфраструктура".
"І я йому сказала, що, якщо по мене приїдуть, я поїду сьогодні. Загалом, ранок почався із 6.00, коли почали дуже сильно бомбити. Це вже десь біля центру прилітало. І я лежала з дівчиною вдвох у палаті. Вона була ближче до вікна, а я – ближче до дверей. І був такий момент, коли всіх почали в коридор виганяти, бо дівчат не в підвал, а в коридор просто виганяли, між двох стінок щоб бути. [...] Там купа дівчат стоїть, стіни трусяться, бо дуже голосно було. Стіни, вікна – усе труситься. І так ми стояли, мабуть, до 8.00. Тобто ми кілька годин там простояли з дівчатами", – пояснила Акімченкова.
За її словами, дитина поводилася "досить спокійно", не плакала.
"Інші малюки плакали. Десь комусь суміші бракувало, у когось дитина грудей не брала... Тобто було теж дуже багато проблем у дівчат. Допомагали всім, чим могли. І лікарі зокрема. Лікарі, я знаю, приносили їжу, якщо десь неподалік жили, щось удома готували: на багатті, я маю на увазі. Десь намагалися допомагати дівчатам, їжу самі приносили. Хто хоче, той бере", – згадала Акімченкова.
Вона також розповіла, що, за її даними, "головлікаря відділення зять солярку постачав у лікарню, щоб генератори працювали".
Біженка з Маріуполя Акімченкова, яка у 17 років народила під звуки обстрілів: Путіну бажаю якнайшвидшої смерті. Хай яку жахливу смерть я уявляю – мені здається, цього замало. Читайте повну версію інтерв'ю
Акімченкова народила дитину у Маріуполі 3 березня 2022 року. Після евакуації з міста вона разом із матір'ю і дитиною виїхали до Швеції.