Мовний омбудсмен пояснив, коли в Україні можуть обслуговувати клієнта не державною мовою

Мовний омбудсмен пояснив, коли в Україні можуть обслуговувати клієнта не державною мовою Із 16 січня в Україні сфера обслуговування перейшла на українську мову
Фото: depositphotos.com
На думку мовного омбудсмена Тараса Креміня, співробітникам сфери обслуговування достатньо вивчити до 100 слів українською, щоб забезпечити свого клієнта необхідною інформацією або послугами державною мовою.

Співробітники сфери обслуговування в Україні можуть спілкуватися з клієнтами не українською мовою на прохання самого клієнта. Про це в інтерв'ю "Укрінформу" розповів мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

"У ст. 30 зазначено, що на прохання клієнта його персональне обслуговування може надавалися також іншою мовою, прийнятною для сторін. Тому з цим немає жодних проблем", – зазначив він.

Водночас Кремінь додав, що з обслуговуванням українською не мають виникати проблеми, оскільки для цього достатньо вивчити 50–100 слів.

"Тим, хто не може зрозуміти, що сфера обслуговування – це не високі технології і не класика світового мистецтва, я завжди кажу: підготуйте себе до того, що треба мати сміливість вивчити 50–100 слів або фраз і тим самим забезпечити свого клієнта – громадянина України – необхідною інформацією або послугами державною мовою", – підкреслив омбудсмен.

16 січня набула чинності ст. 30 закону України про забезпечення функціонування української мови як державної. Вона передбачає, що всі, хто надає послуги, незалежно від форми власності, мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари та послуги українською мовою.

16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя.

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування і релігійних обрядів.

Експерти з конституційного права з Венеціанської комісії розкритикували низку положень українського мовного закону. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав у липні 2020-го, що Київ виконав рекомендації комісії, писало агентство "Інтерфакс-Україна".