+11 Київ
Один із міфів, про які пише агентство, – це вплив роботи МГЗ на рівень онкологічної захворюваності серед населення Вітовського району Миколаївської області. За словами активістів, він значно зріс, але дані управління охорони здоров'я Миколаївської облдержадміністрації свідчать про інше. У Галицинівській об'єднаній територіальній громаді, на території якої розташований МГЗ, показник онкозахворюваності на 19,3% нижчий за рівень захворюваності у Вітовському району та на 11% нижчий, ніж у середньому в Миколаївській області. Загалом же у Вітовському району рівень онкозахворюваності знижується – 2020 року захворіло на 43% менше людей, ніж 2019-го. А рівень захворюваності на 100 тис. населення – один із найнижчих у Миколаївській області.
На заводі наголошують, що шлам відносять до найнижчого – четвертого – класу небезпеки, до такої ж категорії відходів належить і будівельне сміття.
Також активісти говорять про можливість повторення "угорської катастрофи". Ідеться про аварію на угорському підприємстві в місті Айка, де 11 років тому через руйнування бетонних стін сховища глиноземного заводу вилилося понад 1 млн м3 рідкого червоного шламу, у підсумку дев'ятеро людей загинули, понад півтори сотні дістали отруєння та опіки, із зони лиха було евакуйовано 7 тис. осіб.
На МГЗ заявили, що повторення такого сценарію в Миколаївській області неможливе, оскільки на виробництві впроваджено зовсім інші технології. Зокрема, на МГЗ використовують сухе складування, яке вважають прогресивнішим. Насправді це ділянка спеціально облаштованого поля. На його дні – штучна міцна мембрана, яка запобігає проникненню шламу у ґрунт, зазначили у пресслужбі. За периметром шламового поля – контрольні свердловини спостереження завглибшки до 60 метрів, а 100% території цього шламполя обладнано автоматичною спринклерною системою пилопригнічення за ірландською технологією.
На шламполі є система відеоспостереження за станом поверхні та системою оперативного реагування, а також власна метеостанція, яка дає можливість вчасно враховувати зміни погоди.
Щорічно екологічна лабораторія проводить до 20 тис. аналізів із 500 точок комплексного моніторингу води, повітря та ґрунту, повідомили на МГЗ.
Через це на заводі відкидають і вплив шламу на довкілля. Сучасні технології, авторський контроль та замкнутий цикл водообігу – глиноземне виробництво повністю безпечне для довкілля, переконані на МГЗ. 10 перевірок Держекоінспекції, проведених упродовж останніх трьох років, не виявили порушень у поводженні зі шламом, наголосили на підприємстві.
