На ринку праці в Україні потрібні інженери, а абітурієнти вибирають гуманітарні спеціальності

Суспільство

Інженерні спеціальності за результатами вступної кампанії до закладів вищої освіти України не увійшли до першого десятка популярних, тоді як роботодавцям бракує саме співробітників із вищою технічною освітою, а випускники гуманітарних факультетів не можуть знайти роботу і переучуються для працевлаштування. Про це написало видання "Обозреватель" в опублікованій 28 вересня статті "Україна наближається до кадрового колапсу: країну заповнюють гуманітарії, а бізнес шукає технарів".

Автор матеріалу зазначає, що причина такого перекосу полягає, зокрема, в існуванні міфу про непотрібність інженерів.

За даними "Обозревателя", найчастіше заяви 2021 року подавали на такі спеціальності:

філологія – 76,5 тис.;
право – 68,1 тис.;
комп'ютерні науки – 62,4 тис.;
середня освіта (майбутні вчителі) – 44,2 тис.;
програмне забезпечення – 43,6 тис.;
журналістика – 43,3 тис.;
психологія – 39,7 тис.;
економіка – 37,5 тис.;
маркетинг – 36,1 тис.;
біотехнології та біоінженерія – 7,3 тис.

Президент Київської школи економіки, колишній міністр економіки Тимофій Милованов сказав у коментарі порталу, що бачить кілька причин такої ситуації.

"Тому що з математикою, фізикою і хімією більше проблем у школі, ніж з іншими предметами. Тому що багато хто шукає не освіту як таку, а місце, де, за їхніми переконаннями, можна більш "безпечно" провести час, ніж в армії, на роботі, у професійно-технічній освіті або просто вдома. Тому що широкий загал більше переконаний у тому, що інженери не потрібні, бо промисловість уже не та, що раніше", – сказав він.

"Обозреватель" пише, що насправді випускники технічних закладів освіти дуже швидко знаходять роботу.

"Адже галузі, які генерують найбільше продукції, створюють і найбільше робочих місць. І в Україні це промисловість. Але ось професійному гуманітарію знайти роботу складно: найчастіше їм доводиться вивчати нову спеціальність, найчастіше у продажах", – ідеться в матеріалі.