+12 Київ
16 липня 2022 року, субота
Були на вулиці, біля пам'ятника Тарасу Шевченку, бачимо напис жовтою та блакитною фарбою: "ЗСУ поряд, за 10 км, який "референдум"?" Настрій покращився, увечері його не було, отже, підпілля працює.
Стало відомо, що окупанти різко скоротили видавання так званої гуманітарки. Мотив такий: матеріальну допомогу вам платимо, тому купуйте товари у магазинах. Або отримуйте рашистський паспорт і переходьте на нашу пенсію. Наполегливо пропонують реєструвати підприємства у новоствореній "податковій службі" та сплачувати податки у росбюджет.
Приходили і на наше підприємство, одна курва здала моє прізвище і назву фірми. Але, на щастя, ми зупинили виробництво. Це не завадило оркам приїхати на виробництво. Щось шукали, виламали всі двері, поперевертали все догори дном. Перелапали особисті речі, порозкидали папери. У кабінеті начальника господарського відділу залишили свій фірмовий знак – пірамідку лайна. Туалет поряд, за три метри. Там є вода і папір. Але "велика та світла" Раша не шукає легких шляхів...
Хочу наголосити, що всі цінні установчі документи, системні блоки, оргтехніку ми заздалегідь вивезли та сховали у надійному місці. Шкода сейфа, він порожній, треба було його не замикати, але я, старий дурень, його замкнув. Відімкнути його не змогли, але пошкодили замок. Нічого, купимо новий. Забрали інтернет-роутер, але блок пам'яті був в іншому, надійному місці. Там ми змогли переглянути, як вони заходили на підприємство, скільки часу пробули.
Попередній запис у щоденнику – 10 липня 2022 року.
Більше інформації про автора щоденника в інтерв'ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок
