0 Київ
5 червня 2022 року, неділя
Поки все без змін. Тиск на населення посилюється, попереджають пенсіонерів про необхідність отримувати паспорти Росії, бо не буде виплат. Потихеньку згортають видачу продуктових наборів, так званої гуманітарки.
У відділеннях "Укрпошти" видають пенсії – виявляється, уся база даних у них є. Поштарки ті ж самі, пішли на службу до нових хазяїв. Усе більше населення вимушено виїжджає через Василівку на вільну територію. Місто потроху пустіє, але людей ще багато. Особливо скрутно тим, хто не має жодної грошової допомоги. Це насамперед молоді сім'ї з діточками, які не мають змоги залишити місто.
На велику шану нашому керівництву – нам поки виплачують матеріальну допомогу на картки. Це дуже суттєва підтримка у скрутний час. Інтернет поки є, тому можемо спілкуватися з дітьми. Тетяна повернулася із Франції від старшої доньки в Київ. Не змогла там прижитися, хоча отримала статус біженця і були непогані виплати. Це її вибір, хоча нам хотілося, щоб вона була у безпеці.
Домовилися поїхати на дачу, доки є проїзд на лівобережжя. Усі мости на лівий берег Дніпра взяті під вогневий контроль ЗСУ, але через Антонівський міст можна проїхати – там, де влучили HIMARS, орки залатали дірки.
Попередній запис у щоденнику – 31 травня 2022 року.
Більше інформації про автора щоденника в інтерв'ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок
