0 Київ
23 березня 2022 року, середа
Мій день народження. Найгірший у моєму житті.
До цього я вважав найгіршим днем 23 березня 1980 року, коли мене призначили на бойове чергування в армії на добу. Знову помилився.
Посипалися вітання через Facebook і Viber, не було настрою відповідати й читати. Ніяких святкувань, звичайний день. Правда, сусід подарував томик детективів та бутильок компоту. Почав читати про Ніро Вульфа, хоча вже раніше читав.
Забув записати, що з перших чисел березня перебрав на себе всю хатню роботу. Сюди входить закупівля харчів, приготування, миття посуду. Також у переліку миття підлоги, прання та прасування. Алла деморалізована, увесь час плаче. Не має змоги нормально спілкуватися з дітьми. Мені ця робота дозволила зберегти душевну рівновагу.
Попередній запис у щоденнику – 22 березня 2022 року.
Більше інформації про автора щоденника в інтерв'ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок
