0 Київ
12 березня 2022 року, субота
Через мобільний інтернет неможливо увійти до українських сайтів. Заблокували, суки. Порадився зі знайомими, порадили встановити VPN. Але й через Play Маркет це виявилося неможливо.
Пішли із сусідом на базар, там є магазинчик із продажу телефонів та аксесуарів. Магазин відкритий, персонал – молоді хлопці. Що приємно, розмовляють українською. Допомогли, тепер можу заходити і в Ukr.net, і у WhatsApp, і у Viber. За роботу взяли символічну плату.
Уже збиралися виходити з магазину, коли на порозі двійко рашистів. Купують новий смартфон, ціна приблизно 25 тис. грн. Питають: "А можно рассчитаться украинской картой?" Розраховуються карткою "ПриватБанку". Цікаво, де її взяли? Чи зарплату платять у гривнях? Скоріш за все, взяли з пограбованого будинку чи віджали на блокпості при виїзді людей із Херсона.
Базар переживає друге народження. Стали з'являтися м'ясо та овочі. Черги величезні, ціни у три рази вищі за довоєнні. Вирішили із сусідом завтра купити овочі, зрання.
Увечері дикий сум. Дивитися лайно, що ллється з телевізора, більше ніж п'ять хвилин неможливо. Радіоприймач на дачі, інтернет дуже слабкий, YouTube не завантажується. Став перечитувати бібліотеку, вона у нас доволі велика. Почав із Сервантеса, захопився. У 60+ читаєш книжку, як нову, хоч і прочитав увесь двотомник у 30 років.
Нічні вибухи в районі Чорнобаївки.
Попередній запис у щоденнику – 11 березня 2022 року.
Більше інформації про автора щоденника в інтерв'ю: Херсонець Клочко про життя в окупації: Передчуття, що росіяни покинуть місто і підуть, не було. Своїми каналами вони говорили, що боротимуться за кожен будинок
