26 серпня 2022 року, п'ятниця
Уже потрохи ходжу. На вході у відділення невеличкий хол. Там два дивани, на них розвалилося двоє бурятів. Із ними зброя, шаряться в телефонах. Водночас звук увімкнено на велику потужність. На зауваження санітарок знизити гучність не реагують. Люди, які прийшли провідати хворих, вимушені стояти на ногах. Серед них і люди похилого віку. Іду потихеньку, тримаючись за стінку, до другої половини відділення.
Коло VIP-палати ще один пост, двоє автоматників, слов'яни. Що ж це за персона? Сестричка, яка ставить системи, розповіла, що в палаті перебуває італійський журналіст, який висвітлює події з кацапського боку. Ще двох пацієнтів відселили. Харчування йому привозять, ліки також. Тому й така увага і посилена охорона. Поводиться нахабно, на молодший персонал кричить.
Прийшла провідати мене дружина. Вона зазвичай делікатна й несмілива. Але виходжу в хол і бачу таку картину. Алла підходить до бурята й посунула його ноги вбік, а сама сіла. У нього, мабуть, був шок, бо посунувся й дав можливість нормально сісти. Принесла мені поїсти, поговорили, розповіла міські новини. Та завдяки паролю від Wi-Fi я і сам у курсі подій. Намагаюся керувати дистанційно персоналом, бо болить за нашу роботу.
Попередній запис у щоденнику – 25 серпня 2023 року, наступний – 28 серпня.