24 серпня 2022 року, середа
Зранку вивозять цих нелюдів, кого в чорному мішку, кого з перев'язками. Такі картини стали регулярними, та й лінію фронту вже добре чутно.
На третьому тижні перебування в лікарні я вже почував себе досить непогано. Сам себе обслуговував, почав їсти протерту їжу. Але зранку трапилася біда, відкрилася внутрішня кровотеча. Лікарі скоригували лікування, почався другий етап моїх поневірянь. Знову треба тільки лежати, їсти не можна, вода тільки прохолодна. Ще й докупити пігулки, а це знову великі витрати.
Так я лишився в лікарні ще на місяць. Прийшов заввідділення, треба переливання крові. Починаю пошуки. Допомагає і мій ангел-охоронець і за сумісництвом моя єдина кума Ломако Людмила Василівна. Пізно ввечері привозять кров і плазму.
День завершується. Зі старого складу пацієнтів лишився тільки волонтер Юра, та й той у комі. У палату надійшли два поціновувачі "русского мира". Один пропонує агітаційні газетки про гарне життя на рашці, інший вихваляє радянський лад. На душі й так гидко, ще й ці двоє псують настрій. Нічого не беру від них, посилаюсь на хворобу.
Попередній запис у щоденнику – 23 серпня 2023 року.