Щоденник окупації херсонця Клочка: Люди зупиняють автомобілі, дівчата цілують українських вояків і плачуть. Хтось несе фрукти, цукерки й воду. Шум, гам, радість. Ось на кого чекали херсонці G

11 листопада 2022 року, п'ятниця

Зранку прокинувшись, пішов на ринок із сусідом. По вулиці Миру багато людей, усі радісні, на обличчях усмішки. Коли бачимо, їдуть три "бандермобілі". Із нашими прапорами, у них сидять утомлені, але щасливі наші визволителі! Яка ейфорія! Люди зупиняють автомобілі, обнімаються, дівчата цілують українських вояків і плачуть. Хтось несе фрукти, хтось – цукерки й воду. Шум, гам, радість. Ось на кого чекали наші херсонці, ось хто справжні герої нашого часу!

Наша техніка в місті! Пересуваються на броні у бік Антонівського мосту, там закріплюються. Стали розгортати позиції на березі Дніпра, коло пляжу "Лілея".

Купив блок цигарок, коли пішли на Дніпро по технічну воду. Підійшов до хлопців. Цигарки брати не хотіли: "У нас усе є, батю, не хвилюйся". – "Так роздайте побратимам". Згодилися, усміхаються.

"Єдине побажання до вас, хлопці: не кидайте нас. Другої хвилі окупації ми не витримаємо". На що вони відповідають: "Самі поляжемо тут, але не пропустимо назад цю сволоту!"

Які світлі обличчя в наших хлопчиків.

Хіба можна порівняти зі звірячим оскалом ординців?

Попередній запис у щоденнику – 10 листопада 2022 року. Наступний запис – 12 листопада.