За інформацією прокуратури, у 2003 році виконавчий комітет Канівської міської ради надав УПЦ МП дозвіл на оформлення права власності на пам'ятку археології національного значення – Успенського (Георгіївський) собору 1144 року побудови, що надалі стало підставою для реєстрації права колективної власності.
Правоохоронці наголошують, що виконком діяв усупереч вимогам закону, а також прямій забороні щодо перебування пам'ятки археології у власності будь-якої форми, крім державної.
Контекст
З Успенським собором пов'язане ім'я поета Тараса Шевченка. 8 (20 травня) 1861 року на пароплаві "Кременчук" його останки перевезли з Києва до Канева. Дві доби труна була в Успенському соборі. Брати Шевченка хотіли поховати Тараса біля стін Успенського собору, але Григорій Честаховський, який супроводжував прах, зумів відстояти виконання останньої волі поета. 10 (22 травня), після панахиди, яку відслужили в церкві, прах віднесли на Чернечу гору.
У процесі реставрації собору в 1966–1970 роках виявили староукраїнські елементи. Протягом 1972–1990 років у приміщенні собору функціонував Канівський музей народного декоративного мистецтва.
Після остаточної реставрації 1993 року собор передали релігійній громаді УПЦ МП.