Соціологи розповіли, скільки українців підтримують закон про заборону російської церкви

Суспільство

Схвалення закону про заборону релігійних організацій, пов'язаних із країною-агресором РФ, підтримує 80% українців. Про це свідчать оприлюднені 15 жовтня результати опитування, яке Київський міжнародний інститут соціології провів у період із 20 вересня до 3 жовтня.

Не підтримує цю ініціативу 16% опитаних, а ще 4% не визначилися зі своєю думкою, зазначили у КМІС.

"Хоча на заході й у центрі підтримка закону трохи вища, але фактично в усіх регіонах переважна більшість українців підтримують ухвалений закон (від 71% на сході до 83% на заході)", – повідомили в релізі.

Соціологи розповіли, скільки українців підтримують закон про заборону російської церкви

Результати цього самого опитування свідчать, що 70% українців вважають себе православними, серед них 81% зараховує себе до Православної церкви України, ще 7% зараховують себе до православної церкви "без конкретизації" і 6% – до Української православної церкви Московського патріархату.

61% опитаних вважає, що в Україні має бути одна православна церква. На думку більшості, ієрархи й священники УПЦ МП мають стати частиною ПЦУ.

Опитування КМІС проводив методом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України, окрім окупованої території. Загалом опитали 2004 респондентів віком від 18 років.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 2,9% – для показників, наближених до 50%, 2,5% – для показників, наближених до 25%, 1,7% – для показників, наближених до 10%, 1,3% – для показників, наближених до 5%. За умов війни може бути також певне систематичне відхилення, зазначили в інституті.

Контекст

УПЦ МП – частина Російської православної церкви, вона офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії". Патріарх РПЦ Кирило (у миру – Володимир Гундяєв) підтримав військове вторгнення Росії в Україну. У проповіді на початку березня 2022 року він виправдав вторгнення нібито захистом жителів Донбасу. Після цього УПЦ МП заявила про свою незалежність (внесла зміни до статуту) і висловила незгоду з Кирилом, проте не засудила його. У грудні того самого року Держслужба з питань етнополітики та свободи слова провела експертизу оновленого статуту УПЦ МП і дійшла висновку, що ці зміни не привели до розриву церковно-канонічного зв'язку УПЦ МП із РПЦ.
У СБУ повідомили у серпні 2024 року, що від початку повномасштабного вторгнення РФ відкрили кримінальні провадження щодо понад 100 священників УПЦ МП.
Верховна Рада на засіданні 20 серпня ухвалила в другому читанні й у цілому урядовий законопроєкт про заборону в Україні релігійних організацій із центрами впливу або управління у країні-агресорі. Документ установлює обмеження релігійним організаціям на зв'язки з РПЦ, діяльність якої в Україні заборонена, а також дає громадам УПЦ МП дев'ять місяців, щоб розірвати зв'язки з Московським патріархатом. 24 серпня президент підписав цей закон.