Суханов про закриття телеканала "Україна": Ця рана у мене ще не відболіла 

"Не знаю всіх глибинних політичних процесів. Я відчуваю тільки те, що нашої дитини, проєкту "Говорить Україна", та моєї родини, канала "Україна", більше немає. Це абсолютний біль. Не знаю всіх причин та політичних моментів. Я, мабуть, і не хочу в цьому розбиратися. Можу сказати лише одне: всі ці 10 років із хвостиком для мене були можливістю робити для України все, що я міг робити. Щиро та чесно – і, наскільки я можу судити, професійно. Я щасливий, що був у цій родині", – заявив Суханов.

Він зізнався, що почувався комфортно в команді телеканала і ніколи не відчував жодного тиску з боку керівництва.

"Знаю безліч історій, коли Рінат Ахметов демонстрував такі людські риси, якими можна тільки пишатися. Коли в однієї із наших колег у сина діагностували рак, вистачило кількох годин, щоб закрити питання лікування дитини. Бути в такій родині, коли тебе підтримують, створюють умови і коли дозволяють працювати... Особисто мені, до речі, ніхто ніколи жодних настанов не давав. А часи бували різні. Пам'ятаю, коли до нас приходили міністри та депутати Верховної Ради. Ніхто ніколи не говорив: "Будь ласка, цієї людини не треба, а ось з цією можеш [робити передачу]". Потім ми відійшли від цієї політичної складової – і стало значно краще. Я почувався абсолютно комфортно, абсолютно затребуваним. І це було дуже круто. Цей час для мене залишиться дуже світлим назавжди", – наголосив телеведучий.

Він зазначив, що працював щиро для глядачів і українці це оцінили.

"Для мене і для всієї нашої команди це була місія. У мене ця рана ще не відболіла. Мені непросто говорити про це. Для мене це завжди була не просто робота. На ці 2,5 години запису я забував усе, знав лише одне: ми повинні розібратися, допомогти, вислухати. Гості повинні виходити зі студії хоча б з відчуттям, що вони виговорилися, їх почули. Для цього жив проєкт "Говорить Україна". У цьому був сенс нашої роботи. І я відчуваю ту довіру та щире ставлення, коли люди різного віку підходять навіть не сфотографуватися, а просто сказати "дякую". Ось заради цього варто жити", – сказав Суханов.