Представниця Нацполіції України у Рівненській області Марія Юстицька зазначила, що в обласному центрі проводять евакуацію всіх учнів і педагогів із 38 навчальних закладів.
До обстеження приміщень шкіл для виявлення вибухонебезпечних предметів залучено всі відповідні служби. Педагоги попросили батьків учнів, щоб забрали дітей зі шкіл.
Контекст
Проблема анонімних повідомлень про замінування в Україні загострилася наприкінці 2021-го – на початку 2022 року.
8 січня у Києві "замінували" всі торговельні центри, 11 січня до поліції надійшло повідомлення про нібито замінування всіх шкіл Києва, писало видання "Сьогодні".
12 січня повідомлення про масове замінування надходили у школи Львова і Черкас, ТРЦ Дніпра та метро Києва. Того самого дня столичні поліцейські шукали вибухівку в аеропортах "Бориспіль", "Київ", а одеські – біля ялинки на вулиці Дерибасівській.
Загалом упродовж доби 12 січня до Національної поліції надійшло повідомлення про замінування понад 600 об'єктів по всій Україні.
13 січня "замінування" продовжилися у Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Черкаській, Херсонській, Житомирській та інших областях. 14 січня у Харкові невідомі "замінували" 42 торговельні центри, 191 школу та суд.
18 січня поліція Києва перевіряла інформацію про замінування кількох десятків шкіл, Київського апеляційного суду та Окружного адміністративного суду.
Того самого дня школи у двох обласних центрах України (у Черкасах – усі, у Миколаєві – кілька) перевели на дистанційне навчання через повідомлення про "замінування".
У СБУ масові повідомлення про "замінування" назвали інструментом гібридної агресії Росії проти України.
У березні 2021 року президент України Володимир Зеленський підписав закон про посилення відповідальності за неправдиве мінування. Закон ввів кримінальну відповідальність за свідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, що загрожують загибеллю людей або іншими тяжкими наслідками, якщо воно стосується критично важливих об'єктів інфраструктури, будівель та споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, або закладів охорони здоров'я чи навчальних закладів. Такі дії нині карають позбавленням волі строком від чотирьох до восьми років.