Українських журналістів можуть зобов'язати брати дозвіл у людей, яких знімають у громадських місцях

Українських журналістів можуть зобов'язати брати дозвіл у людей, яких знімають у громадських місцях Якщо законопроєкт ухвалять, операторам доведеться бути уважнішими, щоб не зняти того, що закон трактує надмірним
Фото: depositphotos.com
У Верховній Раді зареєстровано проєкт закону №5628 про захист персональних даних, який спрямовано на врегулювання законодавства відповідно до актів Ради Європи та ЄС. Про це 26 жовтня написало "Детектор медіа".

Основні положення законопроєкту для видання проаналізував юрист, член Незалежної медійної ради Ігор Розкладай.

Ст. 11 документа передбачає, що журналісти мають інформувати людину, коли її фотографують, записують на відео чи аудіо у громадських місцях та на публічних заходах.

"Це дещо змінює звичну картину зі ст. 307 Цивільного кодексу, яка передбачає активну незгоду самої людини. Тепер необхідно обов'язково запитувати дозволу, перш ніж фотографувати чи записувати людину", – зазначив експерт.

Оприлюднення знятих матеріалів можливе, якщо воно "пропорційне переслідуваній легітимній цілі, враховує принцип поваги до суті права на захист персональних даних та передбачає належні та відповідні засоби захисту основних прав та інтересів суб'єкта персональних даних". Ця норма призведе до того, що операторам доведеться бути уважнішими, щоб не зняти того, що закон трактує надмірним.

"Недостатньо артикульованою, як на мене, є норма щодо журналістських розслідувань. Так, зараз можна вийти із загальних принципів суспільного інтересу, але хотілося б, щоб у законі була чіткіша норма журналістської відеозйомки з метою виявлення суспільно важливої інформації", – вважає Розкладай.

У законопроєкті розширено поняттєвий апарат: у ньому, зокрема, прописано поняття біометричних даних, витоку персональних даних, профілювання, прямого маркетингу.

Контекст

Наприкінці грудня 2019 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт "Про медіа" №2693 авторства нардепів від "Слуги народу". Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів та платформ загального доступу до інформації. Автори законопроєкту, зокрема, запропонували наділити Нацраду з питань телебачення та радіомовлення функцією нагляду та контролю за всією сферою медіа.

Законопроєкт зазнав різкої критики журналістів та медіаорганізацій. Його передали на повторне перше читання, але потім 2020 року зареєстрували ще два інші законопроєкти про медіа.

Понад 100 журналістів, медіаменеджерів та експертів підписали відкритого листа президенту України Володимирові Зеленському, керівництву Верховної Ради, народним депутатам та європейським партнерам України, у якому закликали не підтримувати законопроєкту "Про медіа".

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко обіцяв, що зауваження представників українських ЗМІ та Ради Європи врахують.

Ткаченко в інтерв'ю, яке вийшло 8 травня, сказав, що проєкт "уже перезрів, його потрібно доопрацювати якомога швидше" і вносити до Верховної Ради. Нардеп від "Слуги народу", голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв вважає, що парламент ухвалить законопроєкт загалом не раніше ніж восени 2021 року.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати