+7 Київ
Основні положення законопроєкту для видання проаналізував юрист, член Незалежної медійної ради Ігор Розкладай.
Ст. 11 документа передбачає, що журналісти мають інформувати людину, коли її фотографують, записують на відео чи аудіо у громадських місцях та на публічних заходах.
"Це дещо змінює звичну картину зі ст. 307 Цивільного кодексу, яка передбачає активну незгоду самої людини. Тепер необхідно обов'язково запитувати дозволу, перш ніж фотографувати чи записувати людину", – зазначив експерт.
Оприлюднення знятих матеріалів можливе, якщо воно "пропорційне переслідуваній легітимній цілі, враховує принцип поваги до суті права на захист персональних даних та передбачає належні та відповідні засоби захисту основних прав та інтересів суб'єкта персональних даних". Ця норма призведе до того, що операторам доведеться бути уважнішими, щоб не зняти того, що закон трактує надмірним.
"Недостатньо артикульованою, як на мене, є норма щодо журналістських розслідувань. Так, зараз можна вийти із загальних принципів суспільного інтересу, але хотілося б, щоб у законі була чіткіша норма журналістської відеозйомки з метою виявлення суспільно важливої інформації", – вважає Розкладай.
У законопроєкті розширено поняттєвий апарат: у ньому, зокрема, прописано поняття біометричних даних, витоку персональних даних, профілювання, прямого маркетингу.
