"На архівному зображенні представлено один із методів отримання гідрометеорологічної інформації в доінтернетівську епоху. Такий інформатор було встановлено в Києві на вулиці Золотоворітській в 60–70-ті роки минулого століття", – зазначили в пості.
Синоптики додали, що цей метод мав переваги.
"Основне – це уніфікована достовірна інформація від фахівців, не було цілої плеяди неофіційних джерел у ЗМІ, які часто викривлено подають гідрометінформацію, і різноманітних додатків, де користувач губиться в їхній кількості та різниці у прогнозах", – додали у пресслужбі.
У гідрометцентрі пояснили, чому дані різних застосунків можуть відрізнятися. Метеостанції по всьому світу передають дані спостережень про вологість, швидкість вітру, температуру у прогностичні центри.
"Суперкомп'ютери приймають ці початкові умови, а потім використовують математичні рівняння, щоб скласти прогноз. Не існує ідеального алгоритму, оскільки Земля настільки велика, що неможливо мати дані спостережень для кожної частинки повітря", – підкреслили в Укргідрометцентрі.
Прогноз, який використовують у погодних програмах, переважно ґрунтується на одній прогностичній моделі. Українські синоптики порадили пам'ятати, що будь-який погодний сайт або мобільний застосунок дає "ймовірний сценарій, науково обґрунтоване припущення про майбутній стан атмосфери", а не "точне майбутнє".