+13 Київ
"Запровадження моделі PSO набуває особливої актуалізації з огляду й на те, що система крос-субсидіювання, яка дотепер дозволяла "Укрзалізниці" перекривати витрати на пасажирські перевезення, повністю себе вичерпала. Через війну й різке зниження вантажної бази обсяги перевезень скоротилися вдвічі. При цьому збитки пасажирського сегмента лише зростають – у 2024 році вони склали понад 18 млрд грн, у 2025-му – понад 22 млрд грн, прогноз на 2026 рік – 25 млрд грн", – ідеться у статті.
За даними аналітиків, обсяг державного замовлення на внутрішні пасажирські перевезення далекого сполучення, ухвалений урядом 2026 року, становитиме 41,76 млн поїздо-кілометрів із плановою собівартістю 12,92 млрд грн. З урахуванням інвестиційних витрат у розмірі 10,44 млрд грн, загальну потребу у фінансуванні оцінюють на рівні приблизно 16 млрд грн.
Мінрозвитку зазначило, що компенсація різниці між економічно обґрунтованою собівартістю й тарифами стане "перехідним кроком до впровадження майбутньої системи PSO".
"Модель PSO є стандартною практикою в Євросоюзі, де вона діє з 2009 року відповідно до регламенту 1370/2007/ЄС. Вона передбачає, що держава або місцева влада виступає замовником перевезень і компенсує перевізникам витрати на соціально важливі маршрути, адже надходження від продажу квитків майже ніколи не покривають витрат на забезпечення послуг із пасажирських перевезень", – ідеться в дослідженні ГО Vision Zero.
Автори огляду вказали, що у країнах ЄС компенсації за моделлю PSO покривають приблизно 60% витрат перевізників. Для порівняння, в Україні витрати на пасажиро-кілометр становлять орієнтовно €0,138, тоді як доходи – лише €0,041. Цієї різниці зараз держава не компенсує.
"У випадку з УЗ, з огляду на відповідні витрати й доходи, державна підтримка має бути збільшена в наступні роки до 20–40 млрд грн на рік", – резюмували аналітики ЦТС.
