-2 Київ
Він зазначив, що це сталося, коли у травні 2008 року в Харкові у фіналі Кубка України з футболу "Динамо" програло донецькому "Шахтарю (0:2) і президент київського клубу Ігор Михайлович Суркіс дізнався, що Алієв і його одноклубник Артем Мілевський "випили".
"Ми відіграли на Закарпатті... У середу це було. А фінал був у неділю, здається. Ми приїхали із Закарпаття, і з Тьомою одразу ж поїхали відпочити. Це було із середи на четвер! Не так, як розповідали, що "вони в суботу напилися". [...] Ми випили, я не заперечую. Такого, щоб я в суботу напився, а в неділю грати, насправді не було. Просто Ігорю сказали. Тоді, пам'ятаю, ще була міліція. Нас міліція зупинила. Ми дали тоді по $100 чи $200. І одразу ж приїжджаємо на базу в п'ятницю – знову дзвінок... Він каже: "Я поки Сьоміну не говоритиму. Подивимося, як зіграєте", – згадав Алієв.
За його словами, після програшу динамівців у їхню роздягальню прийшов Суркіс і заявив: "Алієв і Мілевський на 100 тис. оштрафовані! Вони бухали!".
"Зрозуміло, він у пориві злості. Він усе підряд говорив. Приїхав, [на той момент головний тренер клубу Сьомін Юрій] Палич мені каже: "У дубль ідеш, а Мілевський поки залишається". І мене на якийсь час усувають від першої команди. Я куди тільки не ходив! Через [ексвіце-президента "Динамо" Леоніда Борисовича] Ашкеназі заходив, щоб він мене з Сьоміним... Потім Борисович із Михайловичем переговорив. Я потім з Ігорем теж переговорив. І він мені тоді сказав: "Почнемо із чистого аркуша. Тільки ти мені приносиш папірець, що ти закодований". Я одразу пішов і закодувався. Приніс йому папірець – і ми почали із чистого аркуша", – розповів Алієв.
Він наголосив, що самого Суркіса він не боявся, а боявся його гніву.
"Я розумів, що сам винен. Я боявся, що знову ці штрафи, знову ці розмови. А решта... Як людина він нормальний. У мене завжди з ним були добрі стосунки", – зазначив Алієв.
