+2 Київ
За словами гравця, про інтерес із боку англійського клубу він дізнався 12 грудня, але в "Динамо" не говорили його назви. Наступного дня Миколенко прибув до офісу чемпіонів України.
"Коли я приїхав, Ігор Михайлович [Суркіс] навів мені приклад своєї доньки... Він казав, що я йому як син, і мені вирішувати – чи залишатися в "Динамо", завойовувати трофеї й отримувати свою зарплату, але якщо готовий – "то скажи, і ми далі вестимемо переговори". Я відповів, що не знаю, чи я готовий, але я дуже хочу. А бажання – це, напевно, найважливіше у футболі й узагалі в житті", – наголосив футболіст.
Сльози були вже після розмови між президентами "Динамо" та "Евертона", коли все погодили, додав Миколенко.
"Було багато чуток, і спочатку я не вірив, що це може бути зі мною. Мені мої батьки, дівчина говорили, що це ніби в кіно... І коли все погодили, я сів у машину і заплакав. Мені додому їхати 40 хвилин, і, напевно, хвилин 30 я плакав, зателефонував батькам дівчини, поплакав ще з ними, потім ще сам плакав – я був дуже радий і водночас було дуже страшно", – поділився емоціями гравець збірної України.
Миколенко наголосив, що їде до "Евертона", щоб "рости у професійному плані". Перехід у клуб англійської Прем'єр-ліги футболіст збірної України вважає "великим кроком" і успіхом у кар'єрі.
