За її словами, ідея дизайну шолома спала на думку самому Гераскевичу, а його батько, давній друг Проць, попросив її його намалювати.
Це було різке відхилення від звичайної роботи Проць – тосканських пейзажів, які регулярно виставляють у невеликій галереї в італійському місті Монтепульчано.
Вона їздить до Італії кілька разів на рік, й із цих поїздок зробила висновок, що багато європейців залишаються погано поінформованими про реалії війни в Україні.
Художниця розповіла, що робота з фотографіями загиблих спортсменів була дуже важкою емоційно. За її словами, вона відчуває біль через те, що країна втратила олімпійських чемпіонів і тренерів.
Відмова Гераскевича припинити носити шолом була "великим актом героїзму", вважає Проць. Він міг відмовитися і змагатися за медаль в іншому шоломі, але не зробив цього. "Відстоювати свою правду – це великий героїзм", – зазначила художниця.
Контекст
9 лютого Гераскевич повідомляв, що планує виступити в шоломі з фото вбитих росіянами українських спортсменів на Олімпіаді в Мілані. МОК не дозволив йому носити цей шолом на офіційних тренуваннях і на олімпійських змаганнях.
Українець звертав увагу, що напередодні італійський спортсмен виступав у шоломі, на якому був прапор Росії, і "не було жодної реакції".
Замість "шолома пам'яті" МОК дозволив Гераскевичу надіти чорну жалобну пов'язку під час змагань, назвавши це компромісом. Гераскевич назвав рішення несправедливим, заявивши, що вшанування пам'яті загиблих не є політичною пропагандою. Попри заборону, він виходив на тренування в "шоломі пам'яті".
12 лютого мали відбутися перші олімпійські заїзди за участю Гераскевича. Проте цього самого дня українця дискваліфікували за те, що його шолом нібито не відповідав правилам.
У Мінспорту повідомили, що Україна оскаржує рішення про дискваліфікацію скелетоніста. Того самого дня Гераскевич подав апеляцію до CAS із вимогою дати йому виступити на Олімпіаді.