Резніков не відкинув, що Рада ухвалить закони про амністію і колабораціонізм

Верховна Рада України IX скликання за певних умов може ухвалити закони про амністію і колабораціонізм у межах виконання Мінських угод. Таку думку в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" висловив віцепрем'єр – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.

"Якщо ми говоримо про голосування просто для того, щоб задовольнити чиєсь бажання, то так не буде. А якщо ми говоримо про Комплекс заходів [із виконання Мінських домовленостей], у якому першим блоком стоїть безпека, і якщо там реально почнеться політика припинення вогню і дадуть команду більше не стріляти, тоді і з нашого боку не потрібно застосовувати ст. 51 Статуту ООН, яка дає право країні, що зазнала агресії, на самооборону", – сказав він.

За словами Резнікова, "це дасть можливість говорити, що в парламенті можна обговорювати закони, які входять у пакет для політичного врегулювання".

Міністр також висловив упевненість, що Україні необхідний закон про амністію: "Щоб там було розуміння: ті, у кого руки по лікоть або по плечі у крові, у них шансів немає; а ті, хто не вбивав, не катував, не грабував, не мародерствував – немає проблем".

2014 року, відразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, які демонструє українська сторона.

Амністію учасників бойових дій, які не брали участі у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачено Мінськими угодами і закріплено в законі "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" (так званий закон про особливий статус Донбасу). Проте ця норма, як і інші положення закону, набуде чинності тільки після проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством. Україна наголошує, що це можливо тільки після виведення російських військ і повернення під контроль Києва ділянки російсько-українського кордону.

Законопроєкт про колабораціонізм обговорювали у Верховній Раді 2017 року. Передбачали, що українців, які надавали сприяння окупаційній владі, можуть позбавити права обиратися або працювати в українських органах державної влади на строк від 10 до 15 років. Після обрання нового складу парламенту цей законопроєкт вважають відкликаним.