"23 лютого я був у "П'ятому елементі" [у Києві], бігав у футбол із бізнесменами. Потім [...] увечері зустрівся з другом. Ми сиділи в готелі "Русь", здається. Уже не пам'ятаю. Він каже: "Чого ти поїдеш уночі додому? Залишайся в готелі. Я зараз візьму номер. Відпочинеш – і поїдеш вранці спокійно додому". – "Добре, без проблем". Щойно я вийшов із душу – стукіт у двері: "Саню, почалася війна!" Я спершу не зрозумів, яка війна? "Ти що?" – кажу. – "Не виспався? Котра година?" – "Шоста ранку", – описав він те, що відбувалося.
Колишній динамівець зазначив, що він тоді викликав таксі й поїхав додому.
"Спершу сонний, зрозуміло, їду. Саме по Лесі Українки підніматися, а вже потік машин був просто шалений! [...] Дивлюся на час – приблизно було 6.10. Я кажу: "Ого, уже такі затори!" Мене впізнав таксист – каже: "Сашо, у нас війна". Я кажу: "І ти туди ж? Що, серйозно?" – "Так. Щойно були прильоти". – "Ого!" Та й усе, приїхав додому. Діти вже не спали. Кажуть: "Тату, пішли в паркінг". Посидів там десь до обіду. Було дуже багато людей. Я втомився. Я кажу: "Я не можу, треба щось вирішувати". Я кажу колишній дружині: "Вивези дітей, а я залишуся". І 25 лютого мені телефонує друг: "Сань, підеш?" – "Звичайно, піду". Ну, так я вступив до лав ТрО на Оболоні", – сказав Алієв.
За його словами, перші дні після повномасштабного вторгнення він не розумів по-справжньому, що йде велика війна.
"Я виходив із паркінгу, розмовляв телефоном. Виходжу – а Оболонь просто порожня. Для мене це було якось смішно. Я почав кричати на всю: "Люди, ви де?" А потім, коли я вже взяв автомат у руки, надів форму військову – я вже зрозумів, що в нас дійсно повномасштабна війна", – наголосив Алієв.