Аваков заявив про загрозу терактів у зв'язку із запуском "Північного потоку

Війна в Україні

Міністерство внутрішніх справ готується реагувати на можливі теракти. Про це глава відомства Арсен Аваков заявив під час навчань Нацгвардії, поліції та рятувальників у Харківській області, відео його спілкування із представниками ЗМІ оприлюднили на YouTube-каналі МВС.

"Ми говоримо про реальні загрози. [Президент РФ Володимир] Путін учора заявив, що першу нитку "Північного потоку – 2" добудовано. Газ досі транспортують нашим газопроводом і його мають транспортувати деякий час далі, а потім, напевно, Путін захоче пустити газ в обхід України. Тому ми очікуємо, що ніхто не стане чекати, що будуть провокації, спроби терактів на нашій ділянці газопроводу і тоді скажуть: "Дивіться, бачите, ну що ми хочемо? Вони ось – тому пускаємо через "Північний потік – 2", – сказав він.

Аваков уточнив, що розвідувальної інформації щодо цього "достатньо".

"Ми, зважаючи на це, переглядаємо різні сценарії і посилюємо реагування, зокрема на об'єктах критичної інфраструктури, газової інфраструктури, греблях, дамбах тощо. [...] У складних умовах нам потрібно бути готовими. Тому ми не чекаємо, що хтось за нас домовиться про мир з агресором, ми не чекаємо, що в нас буде легка ситуація. Ми відповідатимемо агресору і загрозам, які є. Зокрема такій, яка була навесні й далеко від нас не пішла", – підкреслив він.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія почала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької і Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло майже 13 тис. осіб.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного й усеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
З моменту оголошення режиму припинення вогню 27 липня 2020 року в зоні проведення ООС на Донбасі загинуло 99 військовослужбовців, з них за бойових обставин – 34 людини, повідомляли у ЗСУ 7 травня 2021 року. В ОБСЄ 27 травня заявляли про 38 загиблих українських військовослужбовців.
РФ із кінця березня нарощувала війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму. Українська розвідка говорила, що Росія хотіла розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов говорив 14 квітня, що РФ стягнула до кордону з Україною не менше як 89 тис. військових. Верховний представник Євросоюзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель заявляв 19 квітня, що біля українських кордонів сконцентровано приблизно 100 тис. російських військовослужбовців. Прессекретар Пентагону Джон Кірбі, не називаючи точної кількості російських сил, зазначав, що "це найбільше нарощування сил, яке ми бачили з 2014 року".
Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія за три тижні перекинула до "західних кордонів" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершать протягом 14 днів.
22 квітня він заявив, що поставлених цілей досягнуто і що з 23 квітня війська починають повертатися в пункти постійної дислокації. Водночас він повідомив, що техніка та озброєння 41-ї загальновійськової армії, які залучать до навчань у вересні, залишаться на полігоні Погоново у Воронезькій області.
Росія частково відвела військовослужбовців з окупованого Криму, але на східному кордоні України, у Воронезькій області, вони залишилися, говорив голова Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко 28 квітня.
5 травня газета The New York Times із посиланням на високопосадовців адміністрації президента США Джо Байдена повідомила, що Росія відвела кілька тисяч військовослужбовців, але уздовж кордону з Україною залишається ще приблизно 80 тис. військових. Цю інформацію підтвердили в Міноборони України 19 травня.
11 травня спікер Держдепартаменту США Нед Прайс повідомив, що військова напруженість на кордоні України і Росії залишається, оскільки РФ відвела лише частину військ. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба назвав ситуацію "відведенням військ без відведення військ".
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть у ньому участь, перебувають під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли добудували 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч.
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.