"Багато партизанів убито. Але це патріотичний вчинок". У ГУР МО розповіли про роль українського руху опору та його ризики 

"Місцевий опір дуже важливий для нас. Тому у 2021 році парламент [України] ухвалив закон про підтримку формування груп опору. Тепер ми можемо краще спілкуватися з нашими партизанами і проводити спільні операції", – наголосив Скібіцький.

ГУР МО, за його словами, має у своєму розпорядженні списки колаборантів, які допомогли організувати у Херсоні у вересні незаконні референдуми про "приєднання" до Росії.

"Ми змогли скласти списки лише з допомогою партизанів, які дали нам інформацію", – пояснив Скібіцький.

Розвідник розповів, що українські осередки опору діють у багатьох місцях, зокрема у Херсоні (до його звільнення), у Запорізькій області й у Криму.

"Липневі удари безпілотників по штабу Чорноморського флоту Росії в Севастополі, ймовірно, були б неможливими без допомоги партизанів", – визнав він.

Представник ГУР МО зазначив, що акти саботажу мереж зв'язку чи ліній електромереж також приписують бійцям українського опору.

"Однак переважно партизани діють проти військових об'єктів. Основна мета – послабити ворога і вибити його з нашої території", – уточнив він.

Представник ГУР МО підтвердив, що партизанська боротьба на окупованих територіях пов'язана з небезпекою.

"Це непросте завдання. Російський окупаційний режим складається з агентів ФСБ, Росгвардії, регулярних військ та колабораціоністів. Багато партизанів убито. Але це патріотичний вчинок, який допомагає звільнити нашу країну", – наголосив Скібіцький.

Окупаційна влада Севастополя 31 липня заявила, що штаб Чорноморського флоту РФ нібито атакував український безпілотник, унаслідок чого постраждало п'ятеро людей. Святкові заходи з нагоди Дня ВМФ у Севастополі скасували, а пізніше заявили про введення "жовтого" рівня терористичної небезпеки. Українські військові не коментували цієї операції (не рахуючи тролінгу на адресу ЧФ РФ) і не розкривали її подробиць.