Приблизно 2 тис. загиблих в Україні залишаються невпізнаними

Війна в Україні

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну відкрито понад 30 тис. розслідувань щодо воєнних злочинів. Про це в інтерв'ю "Forbes Україна" повідомив голова Національної поліції Ігор Клименко.

За його словами, така кількість зумовлена тим, що справи ініціюють за всіма вбивствами та зґвалтуваннями, вчиненими окупантами. Бомбардування, випадки мародерства, знищення об'єктів інфраструктури й житла, викрадення транспорту і порив шляхів – усе це також стосується воєнних злочинів.

Клименко повідомив, що всі правопорушення, щодо яких установлено постраждалих, розслідують окремо.

"Кожен окремий випадок. Якщо це ваша квартира, то це буде одне кримінальне провадження. Ваша заява є оригінальною. Ми маємо розібратися по кожному окремому факту", – розповів він.

Водночас виявлені в Київській області масові поховання, де знайдено орієнтовно 1,3 тис. тіл мирних жителів, розслідують за одним кримінальним провадженням, оскільки воно потребує величезної кількості експертиз, зокрема і ДНК-досліджень, а також опитування тисяч людей, які були там під час окупації.

"Це і відео з відеокамер, супутникові знімки – які підрозділи, де були їхні позиції, хто стріляв, хто виїхав. У нас була інформація, куди й у якій кількості ця техніка переміщалася, де знаходилися позиції, де знаходилася РСЗВ, де артилерія, у яку сторону вівся вогонь, у яких дворах в Ірпені знаходилися мінометні розрахунки військ РФ", – уточнив він.

За його словами, приблизно 2 тис. тіл по всій країні залишаються невпізнаними. Швидкість ідентифікації залежить від того, що родичі багатьох загиблих виїхали за кордон або опинилися на тимчасово окупованій території України.

"Наша головна мета – зібрати весь масив даних для того, щоб коли родич з'явиться, ми готові були взяти в нього біологічні зразки й потім порівняти формули ДНК", – додав Клименко.

Контекст

Про те, що на окупованих територіях російські військовослужбовці скоюють воєнні злочини, заявляє українська влада, західні держави й міжнародні правозахисні організації.
За даними правозахисної організації Human Rights Watch, розстріли і зґвалтування мирних жителів було зафіксовано в населених пунктах Київської, Харківської та Чернігівської областей, які були під контролем російських окупантів.
Українська влада заявила, що домагатиметься притягнення РФ до відповідальності за воєнні злочини.
Наразі вторгнення Росії в Україну і пов'язані з ним злочини розглядають у трьох міжнародних судах: Міжнародному суді ООН, Міжнародному кримінальному суді та Європейському суді з прав людини. Парламентська асамблея Ради Європи підтримала створення міжнародного трибуналу для розслідування злочинів Росії в Україні. Цей суд, як указано в резолюції, повинен мати повноваження видавати міжнародні ордери на арешт, "не обмежені імунітетом глави держави чи уряду".