"Можу сказати, що існує дуже сильна підтримка України зі сторони всіх союзників, і я не маю жодних сумнівів, що кожен допомагає Україні стати членом Альянсу. Звісно, згідно з Вашингтонським договором, країна, яка знаходиться у стані війні, не може бути безпосередньо запрошеною до Альянсу. Тому нам просто довелося створити процес, за допомогою якого ми залучаємо Україну настільки, наскільки це можливо", – сказала Валтонен.
За її словами, створення ради Україна – НАТО також стало сильним сигналом того, що "Україна – це частина нас, і ми зобов'язані надати Україні членство якомога швидше".
Контекст
У підсумковому документі саміту НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11–12 липня, ідеться, що Україні для вступу до блоку вже не потрібен план дій щодо членства, але прогрес країни оцінюватимуть у межах адаптованої річної національної програми. У комюніке немає запрошення до Альянсу. "Ми будемо готові надіслати Україні запрошення на вступ у Альянс, коли союзники погодяться із цим і будуть виконані відповідні умови", – ідеться в комюніке.
Міністр оборони України Олексій Резніков вважає, що зміст адаптованої річної програми буде трансформовано. "Адаптована річна програма, власне, і повинна дати розуміння умов, після яких може бути ухвалене рішення про вступ. Цих умов може бути 20, а може бути три", – зазначив він. Перші консультації щодо формування цієї програми Україна вже провела, повідомила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина 13 липня.
Президент України Володимир Зеленський результати саміту назвав "гарними, але не ідеальними". "Якщо було б запрошення – вони були б ідеальними", – уточнив президент.
Президент США Джо Байден під час зустрічі із Зеленським на полях саміту НАТО 12 липня заявив, що "з нетерпінням чекає того дня, коли... ми офіційно святкуватимемо членство [України] в НАТО".
Декларації, у яких підтримують майбутній вступ України в НАТО, станом на 8 липня 2023 року підписало 23 країни із 31, яка входить у блок.