+10 Київ
У процесі переговорів США і Росії щодо врегулювання ситуації на Донбасі українські національні інтереси не домінують. Про це йдеться в статті директора Національного інституту стратегічних досліджень і радника президента України Володимира Горбуліна, опублікованій 27 грудня у виданні ZN.UA.
"Діалог про миротворців на Донбасі, що розпочався цього року, постійна інформаційна та дипломатична пікіровка з цього приводу створюють відчуття нехай і непростого, але просування вперед. Тривогу викликає інше – ступінь залучення України в ці "азартні" переговори", – пише Горбулін.
Він переконаний, що спеціальний представник Держдепартаменту США щодо України Курт Волкер добре розуміє, "чим є насправді Росія, хто призвідник конфлікту в Донбасі і чого, зрештою, хоче Росія".
"Але чи є це розуміння й усвідомлення однозначною гарантією того, що в цих переговорах домінує саме український інтерес? Гадаю, що неприємна, але чесна відповідь на це запитання – на жаль, ні. І це логічно, бо обидві сторони переслідують власні інтереси, а тим часом проблема обстоювання національних інтересів України – суто наше завдання", – наголосив Горбулін.
Він зазначив, що ні в Росії, ні в США немає сумнівів, що Україна змушена буде так чи інакше виконати будь-які досягнуті домовленості між країнами.
"Повідомлення ЗМІ про те, що "були погоджені три з 29 пропозицій США з урегулювання ситуації в Донбасі", чомусь не супроводжуються інформацією про те, а чи в курсі Україна, в чому ці пропозиції полягали, а тим паче – чи були вони попередньо погоджені з Києвом", – підкреслив радник президента.
За його словами, поки незрозуміло, наскільки серйозно Росія веде "цю гру". "Є думка, що це стане зрозуміло лише після виборів у самій Росії", – додав Горбулін.
"Певний парадокс ситуації в тому, що вирішення донбаської проблеми "за будь-яку ціну" самоцінне для всіх гравців, крім України: Трамп (президент США Дональд Трамп. – "ГОРДОН") отримує хороший аргумент у своїй зовнішньополітичній позиції, Росія – символічне закріплення своєї глобальної геополітичної суб'єктності, Європа – аргумент вимагати від своїх урядів послабити санкції і повертатися до "бізнесу як завжди", – уважає він.
Горбулін не виключає, що Росія паралельно готує альтернативний сценарій – "суто військовий".
"Якщо поточний характер внутрішньої і зовнішньої політики Росії не зміниться, то паростки відвертого фашизму й релігійного фундаменталізму, які ми спостерігаємо тут і зараз у Росії, дадуть справжні плоди саме до 2024-го. Кого буде обрано як наступника на той момент — незрозуміло, але є висока ймовірність, що результат може виявитися неочікувано страшним. У тому числі – для світової стабільності", – переконаний радник.
Незважаючи на те, що відносини України зі США позбавлені поки явних проблем, "однак 2017-й продемонстрував і наростання протиріч і непорозумінь: насамперед – відсутність виразної і зрозумілої стратегії США щодо України", – уважає Горбулін.
"Це підводить нас до проблеми більш високого порядку: якщо США не мають окремої політики щодо України (а щойно ухвалена Стратегія національної безпеки США, де Україна згадується рівно один раз і тільки в контексті російської агресії), то яка ймовірність того, що вже невдовзі зовнішня політика США щодо України стане лише супровідною російського зовнішньополітичного вектора? Хоча здається, що на даному етапі будь-яке укладення негласного договору між США і Росією про зони виключного впливу здається малоймовірним, однак не варто повністю виключати зближення Кремля і Вашингтона на основі чи то політики "розділяй і владарюй" (з боку першого), чи то "батога та пряника" (з боку останнього)", – додав радник президента.
Збройний конфлікт на сході України почався у квітні 2014 року. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України та проросійськими бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей.
7 липня стало відомо, що державний секретар США Рекс Тіллерсон призначив Курта Волкера спеціальним представником США в переговорах щодо ситуації в Україні.
Волкер і помічник президента РФ Владислав Сурков провели переговори 21 серпня в Мінську і 7 жовтня в Белграді. 13 листопада вони зустрілися в Белграді втретє.
Посольство США у РФ повідомило, що сторони обговорили стан справ у дипломатичній сфері. Сурков заявив, що американська сторона передала свої пропозиції до російського проекту резолюції про миротворчу місію, які складаються з 29 абзаців, три з них російська делегація визнала прийнятними.
