"Путін – віроломний ворог України, який стоїть біля наших воріт. Не можна відкривати ворота, пропонувати, щоб Путін зайшов на нашу територію і когось до чогось надихав. Він може тільки підірвати Україну та принести нам біль і страждання. Запросити в Україну треба наших союзників, наших друзів – президента [США Джо] Байдена, канцлерку [Німеччини Ангелу] Меркель і президента [Франції Еммануеля] Макрона, щоб вони на українській землі висловили свою позицію підтримки України, підтримки нашої територіальної цілісності. Це був би адекватний крок", – підкреслив Гройсман.
Він закликав керівництво України готувати адекватну відповідь воєнній загрозі з боку РФ.
"Окремо треба подякувати президенту Байдену, якого знаю особисто. Він займає чітку і жорстку позицію. І я в ній не сумнівався. Але Кремль заяв не чує! Саме тому треба продовжувати чітку санкційну політику. Вона має бути синхронізована: США і ЄС мають одночасно вводити однакові санкції проти країни-агресора, яка віроломно вторглася в Україну, анексувала Крим... У Європі мають зайняти чітку позицію щодо енергетичної зброї. Мова про "Північний потік – 2", – зазначив експрем'єр.
За його словами, мета російського газотранспортного проєкту – ввести в залежність Євросоюз і знищити українську газотранспортну систему, яка стабільно працює.
"Треба зробити все, щоб лідери цивілізованого світу приїхали в Україну. Тут нема що робити варварам і нашому ворогу! Над цим треба почати працювати", – резюмував Гройсман.
Контекст
У своєму зверненні, опублікованому 20 квітня, Зеленський запропонував Путіну зустрітися "в будь-якій точці Донбасу, де йде війна". Пропозиція українського президента пролунала напередодні виступу Путіна з посланням до Федеральних зборів РФ.
21 квітня спікер Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Путіну передали пропозицію Зеленського про зустріч на Донбасі. За його словами, Путін відповість Зеленському особисто.
Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією й підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, попри надані Україною факти й докази. За даними ООН, за час конфлікту загинуло приблизно 13 тис. осіб.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня. Українська сторона регулярно заявляє про випадки порушення бойовиками режиму припинення вогню.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів.
Наприкінці березня ЗМІ та очевидці розпочали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку в Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.
30 березня головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території за допомогою введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
РФ стягнула до кордону з Україною не менше ніж 89 тис. військових, до 20 квітня їхня кількість збільшиться до 110 тис., говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов. За його даними, 20 квітня процес стягування військ РФ може закінчитися.
Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія за три тижні перекинула до "західних кордонів" дві армії та три з'єднання повітряно-десантних військ, їх усі залучено до навчань, які завершаться протягом 14 днів.
19 квітня глави МЗС країн ЄС провели відеоконференцію, однією з тем якої була ситуація в Україні. Також відбувся неформальний обмін думками з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Український міністр запропонував ЄС покроковий план дій для стримування Москви, який передбачає розроблення нового пакета секторальних санкцій і його введення в разі ескалації ситуації. За словами глави української дипломатії, персональних санкцій уже недостатньо.
-2 Київ
