"[24 лютого 2022 року] я, як і мільйони киян чи українців, прокинувся від вибухів. Вийшов на вулицю, побачив ці розриви, закурив сигарету... Я був у Києві. І коли я вийшов, там, я закурив сигарету, сказав дружині: "Збирай речі, тому що це війна". Ну, у принципі, там багато казати не треба було. Я військовий, вона військова", – поділився Марченко.
Він додав, що незабаром йому почали надходити від знайомих відео із Херсона й Миколаєва.
"Як колони [росіян] пруть просто... пруть парадним маршем у бік Миколаєва. Ну, я просто був у шоці. І я написав заступнику головкома: генералу Мойсюку Євгену – що, кажу, ну, що надсилають відео, що там вже Херсон... уже був не наш, уже практично оточений... Я запропонував свою кандидатуру, говорю: "Давай я поїду в Миколаїв. Це моя рідна земля – я знаю там кожну грудку. Я знаю там дуже добре місцевість – я допоможу", – розповів генерал.
Мойсюк, за словами Марченка, сказав, що від'їзд треба погодити з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, і о 0.00 24 лютого написав смс: "Терміново їдь, бо ситуація там дуже складна".
"І о 4.30 я вже заїжджав у Миколаїв. І, заїхавши в Миколаїв, я, звичайно, був трохи вражений. Ну, це тиша, ні одного блокпоста, ні одного патруля, ні одного... Ну, тобто людей не було взагалі [дорогою] до Миколаєва я бачив блокпости, я бачив ці колони, я бачив ці перевірки. І для мене було дивно, чому немає цього в Миколаєві", – каже генерал.
Перше, що Марченко, за його словами, зробив у Миколаєві – приїхав до голови ОВА Віталія Кіма, і вони зібрали мінінараду, щоб порахувати сили й засоби, які є – "чим воювати і як створювати систему оборони".
"От із 25-го [лютого] ми вже потихеньку почали працювати. Тобто вже з'явилися блокпости, уже почали рити [укріплення]... На жаль, плану оборони міста на той час не було, тому взяли карту автомобільних доріг, поділили її на чотири частини, розподілили, яка бригада [де займе оборону]", – зазначив він.
Основною проблемою Миколаєва було те, що там не стояла жодна повноцінна бригада.
"Тут були остатки 79-ї бригади, які охороняли територію, були остатки 36-ї [бригади] морської піхоти. Ну, 406-та була, пара дивізіонів. І була бригада ТРО [територіальної оборони], яка тільки комплектувалася. І ось цими остатками – моряки там були ще – і цими остатками ми змогли правильно побудувати оборону... зайняти вигідні висоти, рубежі й, у принципі, були готові відстоювати Миколаїв", – перерахував він.
Марченко наголосив, що "відлік часу йшов на години".
"Ми вже знали, що з Херсона почали рушати колони на Миколаїв, їх зупиняли в кожному селі. І давали нам цей цінний час для того, щоб ми могли все-таки заритися. Адже ви розумієте: якщо немає окопів, немає фортифікаційних споруд, то оборону ти не зможеш нормально вистроїти. Якби ми своєчасно не почали це робити, то, я думаю, 97%, що на Миколаїв чекала та ж участь, що і Херсон", – підсумував Марченко.