+10 Київ
За його словами, з моменту повномасштабного вторгнення армія країни-агресора суттєво змінилася.
"Сьогодні це зовсім не ті люди, котрі їхали на Київ, на Харків і так далі. З одного боку, ще залишилися люди, котрі готові помирати просто так. Я був дуже здивований здатністю росіян помирати абсолютно без жодної користі. Очевидно, що просто дурний наказ іде – і вони його виконують. Заїжджають, наприклад, на якісь траншеї – ми там їх знищуємо, і наступна партія так само заїжджає. Це не "вагнери", які, мабуть, узагалі не розуміють, що відбувається, а професійні військові 155-ї бригади морської піхоти. Траплялося, що ми з ними воювали і в Мощуні, і під Вугледаром. А зараз, мені здається, інше покоління росіян прийшло. Можливо, вони більше хочуть жити. А з іншого боку, вони менше розуміють, що відбувається, де небезпека, де ворог, де друг", – сказав Луценко.
Він вважає, що у Росії зросла єдність між народом і армією.
"Тобто тил у росіян став більше допомагати фронту. І цим вони відрізняються від першої хвилі, яка покотилася на Україну в минулому році. У чомусь вони стали, можливо, навіть ближчими до нас. Тому що більшість тих, хто зараз воює, – це люди із цивільного життя. І в цьому небезпека, тому що з’явилася певна гнучкість. З іншого боку, ресурсів, мені здається, у росіян на велику війну ще вистачає. Принаймні так, як вони їх тратять, – у них усього ще набагато більше, ніж у нас. Тому якщо хтось очікує, що це скоро закінчиться, – скоріше навпаки. Якщо нічого не робити, то воно буде безкінечно тривати. У росіян для цього і азарту, і людей, і ресурсів, на жаль, вистачає", – зазначив Луценко.
Ігор Луценко: Весільний дрон Mavic 3 – основна робоча конячка війни. Які часи, таке й весілля. Читайте повну версію інтерв'ю
