"Головна рамка моєї інтерпретації цієї війни – дійсно, вона почалася не 24 лютого 2022 року – вона почалася наприкінці лютого 2014 року... Так ось, головна рамка цієї війни пов’язана з тим, що це війна певною мірою відкладена з 1991 року. Так би мовити, традиційний розвиток історії й розпаду імперій – це все ж таки війна і конфлікт. Велика війна і великий конфлікт. Османська імперія розпадалася в умовах багатьох війн і конфліктів. Австро-Угорщина – так само. Друга світова війна поклала кінець Британській імперії. Війни в Африці, в Індокитаї й так далі поклали кінець Французькій імперії. І нам усім дуже хотілося, щоб Радянський Союз, який успадкував територію, політику до певної міри однієї з найбільших світових імперій... Тобто одна шоста частина світу не стається в умовах існування національної держави – вона акумулюється, завойовується в умовах імперії", – сказав він.
За словами історика, у 1991 році здавалося, що пострадянським країнам вдалося знайти хід навколо війн і великих конфліктів, але насправді цього не сталося. За його словами, ці країни потрапили в колію світової історії, пов’язану з тим, що імперії розпадаються внаслідок воєн і конфліктів.
"Позитив у цій інтерпретації полягає в тому, що ми знаємо, як ці війни закінчуються. Ми знаємо, що період імперій пройшов. Ми знаємо, що більшість націй, які існують сьогодні на карті світу, постали саме в результаті розпаду імперій і повстання проти імперій. [...] Розпад імперії може бути довготривалим. Я поставив цю рамку, говорячи, що 1991 рік і якось війна була відкладена, – насправді для істориків навіть більш природно посувати рамку ще далі. Бо Радянський Союз був спробою врятувати під єдиним контролем колишню територію Російської імперії. Тобто спочатку імперія розпалася в 1917–1918 роках. Більшовикам удалося частково силою, частково поступками національним рухам зібрати її разом. Але в 1991 році вона посипалася знову", – пояснив Плохій.