0 Київ
Рекордне від'єднання викликало серйозне занепокоєння щодо безпеки найбільшої в Європі шестиреакторної станції, ідеться у статті.
Аварійні генератори забезпечують роботу систем охолодження й безпеки після того, як у вівторок о 16.56 останню лінію електропередавання було пошкоджено, ознак її відновлення поки що немає, наголосили журналісти.
Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі назвав ситуацію "глибоко тривожною" ще 24 вересня, а 25 вересня зустрівся з нелегітимним президентом країни-агресора Росії Володимиром Путіним, однак проблеми не вирішили.
Західні експерти й українські чиновники побоюються, що Кремль свідомо створює кризу, намагаючись зміцнити контроль над станцією, і готується піти на високоризикований крок – запустити хоча б один реактор, попри воєнні умови.
Український урядовець заявив, що "Росія використовує атомну станцію як розмінну монету", а експерт Greenpeace назвав ситуацію "новою критичною й потенційно катастрофічною фазою".
Європейські регулятори після аварії у Фукусімі 2011 року визначили, що АЕС може працювати без зовнішнього живлення до 72 годин. Перевищення цього строку не випробовували, наголосили українські джерела.
РФ захопила ЗАЕС у березні 2022 року. Реактори, які колись забезпечували електроенергією 4 млн домогосподарств, перевели в режим "холодного зупину" з міркувань безпеки.
Станція неодноразово ставала темою переговорів між президентом США Дональдом Трампом і Путіним. Трамп натякав, що США могли б узяти її під контроль, тоді як Кремль заявляє про намір перезапустити всі реактори й під'єднати їх до російської енергосистеми, що є реальним лише в мирний час.
Станом на цей момент ЗАЕС дев'ять разів втрачала зовнішнє живлення через обстріли російськими військами українських енергетичних об'єктів. Остання 750-кіловольтна лінія пролягала через Дніпро, і Україна погоджувалася постачати енергію для безпеки.
Цього разу пошкодження сталося на російському боці, приблизно за милю від станції. Російські оператори заявили, що ремонт "ускладнюють обстріли з боку ЗСУ", а Україна заперечує обстріли поблизу АЕС, наголошуючи, що це надто небезпечно.
МАГАТЕ надійшла інформація від російських операторів, що дизеля вистачить на 20 днів. Водночас Гроссі наголосив: відсутність зовнішнього живлення "підвищує ймовірність ядерної аварії".
Зараз сім із 18 доступних генераторів охолоджують реактори, зазначило видання. Якщо вони відмовлять, ядерне паливо може перегрітися протягом кількох тижнів і призвести до розплавлення активної зони, вказали автори статті.
У Greenpeace на підставі супутникових знімків стверджують: Росія вже проклала 200 км нової ЛЕП із боку окупованого Маріуполя, що дало б змогу відновити живлення станції й подати це як "порятунок".
Інші знімки демонструють, що влітку росіяни побудували дамбу в межах ЗАЕС, створивши менше, але контрольоване водосховище, що може дати змогу запустити хоча б один реактор і заявити, що лише РФ здатна забезпечити роботу станції, зазначило медіа.
Російський керівник ЗАЕС Юрій Чернічук тиждень тому говорив, що інтеграція станції в російську енергосистему – "на фінальній стадії". Запуск реактора під час війни був би безпрецедентним, наголосив ЗМІ.
Старший ядерний експерт "Greenpeace Україна" Шон Берні закликав Рафаеля Гроссі втрутитися, прямо заявити російському уряду, щоб той "відмовився від планів перезапуску реакторів, і чітко вказати: вони одноосібно є відповідальними за кризу ядерної безпеки".
Після зустрічі Путіна і Гроссі у четвер жоден публічно не згадав ЗАЕС. Путін лише сказав: "Ми зробимо все можливе, щоб підтримати вашу роботу", а Гроссі схарактеризував переговори як "своєчасні й важливі".
