Європейські чиновники почали розглядати наслідки ймовірної перемоги Путіна у війні проти України

Війна в Україні

Безвихідь навколо допомоги з боку США і Європи змушує союзників України розмірковувати про ймовірність того, що країна-агресор Росія та її президент Володимир Путін можуть перемогти. Про це 19 грудня пише Bloomberg.

Оскільки виділення допомоги від США та ЄС на загальну суму понад $110 млрд зіткнулося з перешкодами, викликає сумніви те, як довго Київ зможе стримувати російські сили й захищати українські міста, електростанції і порти від ракетних атак, ідеться у публікації.

За даними агентства, крім потенційно катастрофічних наслідків для України, деякі європейські союзники почали розглядати наслідки провалу Організації Північноатлантичного договору в найбільшому конфлікті в Європі із часів Другої світової війни. Вони знову оцінюють ризики, які Росія може становити для членів Альянсу на сході, пише Bloomberg із посиланням на анонімні джерела, ознайомлені з внутрішніми розмовами західних політиків.

За словами джерел, наслідки теоретичної перемоги РФ будуть відчувати у всьому світі, оскільки партнери й союзники США цікавляться, наскільки надійними будуть оборонні обіцянки Вашингтона. За їхніми словами, наслідки такої стратегічної невдачі будуть набагато глибшими, ніж наслідки невдалого виведення військ США з Афганістану 2021 року. Схожу оцінку висловлювала українська журналістка Тетяна Даниленко. За її словами, жодний вихід з Афганістану для США не зрівняється за ефектом із подіями, які цілком імовірні в разі провалу України. "За лічені дні Штати зі світового гегемона перетворяться на просто велику країну, одну з багатьох", – написала вона.

Ця оцінка до того ж не враховує перспективи того, що експрезидент США, мільярдер Дональд Трамп може знову перемогти на президентських виборах наступного року й реалізувати свої публічні обіцянки вийти з великих альянсів, зокрема з НАТО, й укласти угоду з Путіним щодо України, пише Bloomberg.

Окрім зростання скептицизму щодо вартості підтримки України, невтішні результати контрнаступу Києва цього літа порушили питання про те, чи є досяжною публічно заявлена мета України повернути всю окуповану Росією територію, ідеться у публікації. За оцінками експертів, війна може тривати довгі роки.

На думку європейських чиновників, Росія, найімовірніше, прагнутиме захопити більше територій і зруйнувати більше інфраструктури, якщо Україна не отримає зброї, необхідної для самозахисту. За їхніми словами, не маючи можливості захистити себе, Україна може бути змушена погодитися на угоду про припинення вогню на умовах Росії.

Прихильники України як у ЄС, так і у США стверджують, що допомогу, найімовірніше, буде схвалено у тій чи іншій формі на початку наступного року. Але, на думку офіційних осіб, це навряд чи приведе до серйозного прориву на полі бою, пише Bloomberg.

Контекст

20 жовтня президент США Джо Байден подав запит до Конгресу на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), який зазнав атаки бойовиків терористичного угруповання ХАМАС 7 жовтня, а також виділення коштів на безпеку південного кордону США.
15 листопада Палата представників ухвалила тимчасовий законопроєкт, щоб уникнути шатдауну. Цього самого дня документ без фінансування України й Ізраїлю схвалив Сенат США, а 16 листопада підписав Байден.
У Пентагоні 16 листопада закликали Конгрес США якнайшвидше ухвалити законопроєкт про додаткову фінансову допомогу Україні та Ізраїлю.
15 грудня у міноборони США попередили Конгрес, що фонд допомоги військовим України закінчиться 30 грудня, якщо американські законодавці не схвалять нового фінансування.
3 жовтня Європейський парламент ухвалив резолюцію на підтримку пропозицій Єврокомісії щодо перегляду багаторічного бюджету ЄС на 2021–2027 роки, у якому є положення щодо створення спеціального Українського фонду в розмірі €50 млрд. Збільшення допомоги Україні блокувала, зокрема, Угорщина. Проти допомоги була Словаччина.
Лідери 26 держав ЄС на саміті 14–15 грудня дійшли політичної згоди про надання Україні €50 млрд допомоги на чотири роки.
Глава Європейської ради Шарль Мішель 15 грудня розповів, що наприкінці січня – на початку лютого 2024 року відбудеться спеціальний саміт ЄС "із метою переконати всі 27 країн погодити пропозицію" про €50 млрд допомоги для України. Фон дер Ляєн зазначила, що єдиною країною ЄС, яка не підтримала цього рішення, була Угорщина. "Ми як Єврокомісія використовуємо час до цього моменту, щоб гарантувати, що хай що станеться на наступному засіданні Європейської ради, у нас буде оперативне рішення", – наголосила глава ЄК.