-2 Київ
Карпиленко розповіла, що познайомилася з майбутнім чоловіком, коли проходила службу в Донецькому прикордонному загоні – вона була начальницею пресслужби. Цього літа пара мала святкувати три роки стосунків.
“Коли вже було зрозуміло, що щось нехороше починається, Андрій ще був військовослужбовцем, я військовою вже не була. Мене було списано по здоров'ю, я є інвалідом III групи. По факту я є непридатною до військової служби у невоєнний час, а у військовий я частково придатна. Андрій мені казав тоді, щоб я їхала з міста, тому що може насуватися війна. У той же час він знав, що я не поїду, що я маю лишитися", – згадує жінка.
24 лютого, коли Карпиленко вже розуміла, що точно буде повномасштабна війна, вона сама звернулася до військкомату і її мобілізували до полку "Азов". Разом з Андрієм вони опинилися заблокованими на "Азовсталі".
"Комунікували рідко, уже не кажучи про те, щоб зустрічатися... Перша зустріч була, коли Андрій потрапив під обстріл, у нього було осколкове поранення. Він прибіг зі шпиталю до мене вночі і сказав: "Давай одружимося тут", – каже вона.
Тоді жінка не дала відповіді й удруге Андрій прийшов до неї вже з обручками з фольги.
Скріншот: Dmytro Kozatskyi / YouTube
"Дуже хотілося одружитися 5-го числа, у день народження полку "Азов". Фактично це був просто рапорт, але Андрій прибіг і ми обмінялися іншими каблучками. У мене було каблучка моєї покійної мами, а в нього – каблучка моєї бабусі, яка чекає нас живими та здоровими. Ми побули разом, зробили весільні бункерні фотографії. Я була дуже щаслива", – розповідає Карпиленко.
7 травня Андрій загинув. Карпиленко згадує, що в останній розмові із чоловіком вона просила його обов'язково вижити, а він просив її обов'язково вибратися з "Азовсталі".
"Я йому обіцяла вибратися, він мені обіцяв вижити. Але по факту із цього пекельного місця, де дуже мучаться наші поранені захисники, де вони гинуть, його душа звідси вибралася. А я все ще тут... Дуже хочеться до нього. Але я йому обіцяла вибратися", – каже вона.
Карпиленко додала – її історія не єдина, на "Азовсталі" й далі гинуть українські захисники. Вона закликала Україну та світову спільноту допомогти їм вибратися з окупованого міста.
"Я хочу побачити своїх побратимів щасливими, хочу побачити їх із родинами. Хочу побачити їх не такими, які постійно страждають від болю. Хочу побачити їх у безпеці. Я прошу дати нам життя", – звернулася вона.
