Після візиту до табору для російських військовополонених журналіст запитав розвідника, чим український військовий полон відрізняється від російського.
"На жаль, у більшості випадків відрізняється всім. Україна чітко виконує міжнародне право, дотримується Женевської конвенції. У таборі, де ви нещодавно були, регулярно бувають представники Організації Об'єднаних Націй, Міжнародного комітету Червоного Хреста, правозахисники. Зокрема, журналісти з усього світу. І бачать, що їдять, де сплять, як проводять дозвілля, які книжки читають, який вигляд мають, у яких умовах тримають окупантів, рашистів, злочинців, убивць – тих, хто прийшов на нашу землю не з подарунками і не дружити", – відповів Юсов.
Він наголосив, що "Україна – цивілізована європейська країна".
"Ми показуємо, що так, ми їх ненавидимо, але ми дотримуємося закону й міжнародного права", – пояснив розвідник.
Юсов погодився з оцінкою Гордона, що російських військовополонених в Україні, зокрема, добре годують.
"На контрасті дуже часто. Ми бачимо, у якому стані повертаються з полону наші захисники й захисниці, а також цивільні особи, яких незаконно утримують. А втім. Ми цим і відрізняємося, зокрема, від орди, від путінської Росії, від рашистів. Так, це ворог, але ми виконуємо закон", – наголосив розвідник.
Контекст
Влада України не озвучує точної кількості узятих у полон російських військових. У Мін'юсті повідомляли, що держава витрачає приблизно 10 тис. грн на місяць на утримання одного полоненого.
У розвідці України заявляли наприкінці лютого 2023 року, що РФ утримує більше полонених, ніж Україна в полоні – російських окупантів. Глава ГУР Кирило Буданов пояснював, що причина, зокрема, у тому, що Україна не бере в полон цивільних, а в Росії майже 40% українців, яких утримують в заручниках, – цивільні люди.
В Україні діє проєкт "Хочу жити" для росіян, котрі бажають здатися в полон. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив про запуск проєкту у вересні 2022 року. Ним займаються Міністерство оборони України й військова розвідка. Гаряча лінія проєкту працює цілодобово (+38 044 350 89 17).
Проєкт докладно описував схему, як відбувається здавання в полон. Щоб здатися в полон, потрібно подати заявку на гарячу лінію або в Telegram-бот. Українська сторона перевіряє заявку, а потім планує операцію й "виводить комбатанта, котрий побажав вижити, через лінію фронту або кордон". Військовополонені залишаються в Україні до завершення війни або (на їхнє бажання) можуть повернутися додому під час обмінів полоненими.
За даними станом на червень, до "Хочу жити" щодо добровільного здавання в полон звернулося понад 20 тис. росіян. В українській розвідці повідомляли, що дзвінки надходять, зокрема, від ще не мобілізованих громадян.