"Обговорюючи підготовку російської провокації на Донбасі, загадувати щось безглуздо, тому що все відбувається в голові однієї людини. Ми ж розуміємо, що все вирішує російський диктатор. Як він вирішить, сказати складно, тому що будь-яка воєнна авантюра для диктатора – це ризики і можливість потенційної поразки. Тут на кону багато чинників, і не відкидаю, що вирішальним може виявитися бажання Путіна відвернути увагу від Навального – просто розпочати війну заради того, щоб тема Навального зникла з перших шпальт газет", – вважає Каспаров.
Він зазначив, що Путіну зараз доведеться зважувати ймовірну міжнародну реакцію на його дії.
"З одного боку, явне посилення американської позиції, це, звісно, не трампівська адміністрація. І, судячи з усього, адміністрація [президента США Джо] Байдена може перейти від слів до справи. Принаймні вже зафіксовано кроки адміністрації, спрямовані на надання прямої військової допомоги Україні. І потенційно можуть бути дії вже і політичного, і фінансового характеру. Це з одного боку. А з іншого боку, дивлячись на Європу, ми знову бачимо Францію та Німеччину, які закликають до "деескалації напруги", – підкреслив Каспаров.
За його словами, внутрішня ситуація у РФ диктує Путіну необхідність "зробити що-небудь велике, продемонструвати ще раз власну незамінність і невразливість", але водночас, як істинний гебешник, російський президент зважуватиме всі чинники.
Контекст
2014 року, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.
22 липня 2020 року тристороння контактна група погодила режим повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі з опівночі 27 липня.
На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що супротивник веде снайперський вогонь. У лютому перший президент України, голова української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук заявив, що "перемир'я вже просто немає".
1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню понад 570 разів. Президент України Володимир Зеленський розповів 6 квітня, що від початку дії липневого перемир'я на Донбасі загинуло 28 українських військовослужбовців, із них 23 – від початку поточного року.
Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ і очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною (за оцінками американських посадовців, РФ могла перекинути до кордону приблизно 4 тис. військовослужбовців).
30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною і в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території за допомогою введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною і наймасштабнішою протягом останніх років.
Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. За даними Білого дому і Держдепартаменту США, чисельність російських військ поблизу кордону з Україною – найбільша із 2014 року.
Співрозмовники Reuters у Кремлі заявляли, що йдеться про демонстрацію сили, а не про підготовку до широкомасштабних дій. Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес вважає, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації нового президента США Джо Байдена.
12 квітня у МЗС України повідомили, що надіслали РФ офіційний запит, щоб отримати роз'яснення щодо нарощування російської військової присутності біля українсько-російського кордону. У відомстві нагадали, що Росія відмовилася від участі в засіданні ОБСЄ щодо цього, ініційованому Україною. Метою засідання було надання Росією роз'яснень щодо нарощування її військової присутності на кордоні з Україною, за його підсумками країни – члени ОБСЄ засудили концентрацію військ РФ.
0 Київ
