+1 Київ
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив журналістам у Донецькій області 29 січня, що план представника ОБСЄ у тристоронній контактній групі Мартіна Сайдіка з урегулювання ситуації на Донбасі не містить принципово нових пропозицій, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
"Жодного принципово нового плану немає. Пан Сайдік представив наприкінці минулого року своє бачення. Це пропозиції, над якими ще потрібно працювати", – заявив Клімкін.
Він зазначив, що в пропозиціях Сайдіка нововведенням є констатація необхідності запровадження на Донбас міжнародного компонента, про що раніше вже говорила українська сторона. "За формою, лише за формою, там є певний прогрес, оскільки дуже важливо, що хоча б пан Сайдік і його колеги зрозуміли, що потрібен міжнародний компонент – військовий і поліцейський – і міжнародна адміністрація. Це вже добре. За змістом – це поки що те саме. Як кажуть: "Ті самі яйця, лише в профіль", – сказав міністр.
Глава МЗС України наголосив, що пропозиції Сайдіка вимагають доопрацювання. За словами міністра, українська сторона наполягає на тому, щоб на окуповані території Донбасу "зайшов міжнародний компонент і підготував окупований Донбас до нормальних, вільних і чесних виборів".
"У цьому полягає логіка наших пропозицій. Якщо ви почитаєте цей план, то там про це не йдеться", – сказав глава МЗС.
У грудні 2018 року Раді міністрів ОБСЄ було презентовано новий план мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, який мав замінити Мінські угоди, розповів Сайдік в інтерв'ю Kleine Zeitung, опублікованому 28 січня.
Згідно з ідеєю Сайдіка, поліцейська місія ООН і ОБСЄ має діяти на Донбасі під загальним керівництвом спеціального представника, також запропоновано створити агентство Євросоюзу з відновлення Донбасу, за прикладом того, що діяло після війни на Балканах. Новий мирний план повинні підписати керівники країн "Нормандської четвірки", а також його мають ратифікувати парламенти України і РФ, що суттєво відрізняє його від Мінських угод.
Згідно з планом Сайдіка, місцевому населенню на Донбасі буде гарантовано мовні права, крім того, передбачено здійснення масштабної амністії. Представники бойовиків "ДНР" і "ЛНР" мають брати участь у мінському процесі та "бути почутими після ухвалення нової всеосяжної угоди".
У квітні 2014 року на сході України почався збройний конфлікт. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України і проросійськими бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей.
Перші Мінські угоди з урегулювання конфлікту було укладено у вересні 2014 року. Вони передбачали повне припинення вогню, звільнення незаконно утримуваних осіб, а також відновлення контролю над українсько-російським кордоном.
12 лютого 2015 року після 17-годинних переговорів було узгоджено два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод і Комплекс заходів із виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки угоди не виконано.
Комплекс заходів підписали екс-президент України, тодішній представник України в мінській групі Леонід Кучма, тодішній посол Росії в Україні Михайло Зурабов, представник ОБСЄ Гайді Тальявіні, а також тогочасні ватажки бойовиків "ДНР" і "ЛНР" Олександр Захарченко та Ігор Плотницький. Повна назва другого документа – Декларація президента Російської Федерації, президента України, президента Французької Республіки і канцлера Федеративної Республіки Німеччина на підтримку Комплексу заходів щодо виконання Мінських угод. Хоча в назві згадано лідерів чотирьох держав, вони не ставили під документом своїх підписів.
Тристороння контактна група почала роботу влітку 2014 року. Із травня 2015 року в межах контактної групи діє чотири підгрупи: з безпеки, політичних, економічних і гуманітарних питань. Група або збирається в Мінську, або проводить засідання в режимі відеоконференції. До її складу входять представники України, Росії та ОБСЄ.
