"Коли ми повернемося". Пресофіцер "Азову" Козацький (Орест) зробив першу публікацію після повернення в Україну

Війна в Україні

Пресофіцер "Азову" Дмитро Козацький (позивний Орест) 23 вересня зробив першу публікацію в Instagram після повернення з полону 21 вересня.

Він опублікував картинку з написом "Якщо ми повернемося", але слово "якщо" перекреслене й замінене на "коли".

"Фраза, яку ми постійно виправляли в розмовах одне з одним у полоні", – написав він.

Козацький подякував усім за слова підтримки. Він зазначив, що всі чотири місяці був упевнений, що "українці про них не забувають і кричать на весь світ". Без зв'язку та новин "відчувалася підтримка найсміливішого, найкращого народу у світі", написав азовець.

"Я щасливий, що нарешті можу обійняти своїх найрідніших, і дякую всім, хто зробив цей обмін можливим. Найболючіше, що багато побратимів уже ніколи не побачать своїх сімей після російського теракту в Оленівці, однак ми маємо прикласти зусилля, щоб ті, хто там залишився, повернулися додому найближчим часом, тільки тоді я буду щасливий у повній мірі. Я вдома – в Україні! Продовжуємо боротьбу далі", – написав Козацький.

Козацький став відомим завдяки своїй серії знімків українських захисників із заводу "Азовсталь" у Маріуполі, він автор портретів поранених захисників Маріуполя й символічного кадру із променем світла, який пробився через зруйновану стелю заводу. Український ветеранський фонд називає його "очима "Азовсталі". У травні Козацький опублікував пост у Twitter з альбомом фотографій і закликав читачів відправляти їх на різні фотоконкурси, і зазначив: "Якщо щось виграю, після виходу буде дуже приємно".

Його роботи перемогли у французькому фотоконкурсі The Prix de la Photographie. Азовець здобув золото в категорії Press/War ("Преса/війна").

Про Козацького писали Vogue і hromadske. Йому 26 років, він народився в Житомирській області. 2014 року, коли йому було лише 18 років, він кинув навчання в одному з польських університетів і поїхав на Майдан. Після Революції гідності вирушив захищати країну. Із 2015-го служить у Маріуполі. 2017 року вступив до полку "Азов".

Контекст

21 вересня Україна й Росія провели наймасштабніший від моменту початку вторгнення РФ обмін полоненими. Із полону звільнили 215 військових, які захищали Україну.Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими опублікував повний список українців, яких вдалося повернути з російського полону внаслідок цього обміну.
Росії передали 55 російських військових і підозрюваного в держзраді народного депутата України, кума президента РФ Володимира Путіна Віктора Медведчука. Його обміняли на 200 українських захисників.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україні не було шкода віддати Медведчука за 200 справжніх воїнів. На думку начальника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова, Медведчук зараз найбільше цікавить ФСБ РФ.
Обмін відбувався на локаціях у кількох країнах, зокрема в Чернігівській області в Україні, Саудівській Аравії й Туреччині.
Командирів маріупольського гарнізону – командира "Азову" Дениса Прокопенка (Редіса), його заступника Святослава Паламаря (Калину), в.о. командира 36-ї окремої бригади морської піхоти Сергія Волинського (Волину), командира 12-ї бригади оперативного призначення імені Дмитра Вишневецького Дениса Шлегу й командира роти "Азову" Олега Хоменка (Апіса) обміняли в Анкарі.
Згідно з домовленостями, вони залишаться в Туреччині до кінця війни й будуть там під протекторатом президента країни Реджепа Ердогана. За словами Буданова, вони житимуть "у приватному будинку у пристойних умовах".
Усього за час повномасштабного вторгнення Україна під час обмінів звільнила з російського полону 802 своїх громадян, відбулося 20 обмінів.