0 Київ
"Не було жодного гуманітарного коридору із 24 лютого. Люди врозтіч евакуювалися з міста. До 1 березня, поки ще місто не було заблоковане повністю, такі спроби були успішними. Після 1 березня це безліч розстрілів, безліч полонених мирних громадян, тому що тих, хто має якісь взаємини та зв'язки з військовими, їх теж забирали на фільтраційному пункті, допитували, й ми не знаємо їхньої подальшої долі", – сказав він.
Після 1 березня покинути Маріуполь було вкрай складно, каже Прокопенко.
"Ми намагалися неодноразово організувати гуманітарну допомогу в місто, щоб нагодувати і якось забезпечити потреби мирного населення. Але противник цього зробити не дав. Це порушення міжнародного права та Женевської конвенції. Це воєнний злочин... Тому що ми – військові. Ми готові загинути за цю країну, готові за неї воювати. Це наш обов'язок і зобов'язання. А мирні громадяни, які не мають жодного стосунку до військової справи, – залишати їх тут у заручниках, щоб вони проходили через усі страждання, поневіряння та жахи, – це просто неприпустимо. Цих людей потрібно було евакуювати вже дуже давно", – наголосив командир полку "Азов".
Він розповів, що багатьох жителів Маріуполя насильно "під дулом автоматів" вивезли до РФ.
"Противник був вкрай категоричний і не дозволяв людям іти в бік Запоріжжя та Бердянська. Він робив усе для того, щоб люди боялися їх, і всіляко намагався залишити їх у самому місті. А потім знімав дешеві ролики про те, як вони надають нібито якусь гуманітарну допомогу, поять їх гарячим чаєм і печивом, але це все роблять суто на камеру – насильство, мародерство, воєнні злочини. Це все характерно для російської армії", – додав Прокопенко.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
