+15 Київ
"У мене взагалі перше бойове хрещення було веселе. Я приїхала на рекогностування на позиції разом із командиром роти, і перше, чим нас зустріли орки, – це пакетом "Градів", – сказала Відьма.
Вона зазначила, що "найнеприємніші спогади" в неї залишилися від обстрілів окупантами із самохідної артилерійської установки (САУ) калібру 203 мм "Піон".
"Так уже вийшло, що прострілка по квадрату цього САУ відбувалася, коли там знаходилися я зі своїм командиром. Відчуття пекельні, тому що ти розумієш: утекти сильно нікуди. І розумієш, що ті укриття, які є навколо, не сильно тобі допоможуть у разі чого. І ти шукаєш якесь заглиблення, якесь місце. І єдине, про що ти думаєш, – щоб або отак зразу лампочка виключилася – і все, довго не мучитися, хочеться просто закрити очі і відкрити, щоб усе припинилося. Але ти розумієш, що не припиниться. І це відчуття треба було опанувати", – пояснила Відьма.
За її словами, "є певні моменти небезпеки, але далі вже звикаєш до вибухів, звикаєш до того, що біля твого берця може встряти осколок або щось упасти".
"Уже до цього починаєш відноситися більш-менш спокійно. І вже, власне, другий-третій бойовий виїзд – на все реагуєш типу: "Та господи, там ще цілих 30 метрів від мене", – описала ситуацію Відьма.
Командирка взводу Відьма Бігар: Фізичне, сексуальне і моральне насильство – складові нормального спілкування в російській армії. Читайте повну версію інтерв'ю
