На думку експрезидента, незначне падіння підтримки євроатлантичного курсу відбувалося лише у перші тижні війни. Він пов'язує це з двома факторами, актуальними саме на той момент:
- можливість прийняття нейтрального статусу в обмін на гарантії безпеки, яку припускала українська влада на початку переговорів із Росією;
- болісна реакція українського суспільства на категоричну відмову НАТО, саме як організації, надавати Україні військову допомогу.
"Минув час, і обидва фактори зняті з порядку денного. Ідея нейтралітету, яка, до речі, була одним із пунктів російського ультиматуму, наскільки я знаю, вже не розглядається. Після російських звірств і воєнних злочинів ніхто не буде ані довіряти, ані давати якісь зобов'язуючі гарантії Кремлю", – упевнений Кучма.
Щодо допомоги НАТО, то експрезидент сподівається, що для українців за цей час стало очевидним, що майже весь обсяг отримуваної Україною зброї надають саме країни – члени Альянсу. Відмова НАТО втручатися на інституційному рівні – це свідчення не боягузтва перед Москвою, а відповідальності перед кожною із країн-членів, вважає він.
Кучма підкреслив, що Альянс гарантує безпеку всіх своїх членів, тому уникатиме ризиків прямого конфлікту з Росією. І така позиція ще більше заохочує Україну прагнути повноцінного членства, щоб стати в НАТО "своїми".
"Особисто я не бачу для України альтернативи членству в НАТО. Але, як мені здається, тепер і НАТО стратегічно зацікавлений у приєднанні України – найбільшої європейської держави з найбоєздатнішою на континенті армією. Це тим більш актуально з урахуванням того, що тепер найсерйознішою загрозою НАТО офіційно визнана Росія", – додав він.