+14 Київ
Якщо проаналізувати результати попередніх слухань за позовом України проти Росії в Міжнародному суді ООН у Гаазі, українська сторона втягнула РФ у судовий процес та програла тільки за однією позицією. Таку думку висловив постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба у своєму Facebook.
"Інтерес Росії був у тому, щоб суд не брав до розгляду позову України так само, як він відхилив позов Грузії у 2008 році. Але суд визнав наявність у нього юрисдикції prima facie за обома конвенціями, що стали предметом позову. Особисто я не вірив, що суд визнає юрисдикцію за Конвенцією про фінансування тероризму, тому що це було б вперше в історії і відкривало для суду "скриньку Пандори". А Міжнародний суд традиційно не ризикує там, де може не ризикувати. Тому суд мене приємно здивував", – підкреслив він.
Кулеба зазначив, що Україна була зацікавлена в тому, щоб юрисдикцію було встановлено і проти Росії було ухвалено тимчасові заходи.
"Стосовно юрисдикції ми перемогли. Щодо Конвенції про тероризм заходи не встановлені, і до того ж суд відверто натякнув, що всім треба виконувати Мінські домовленості. Щодо Конвенції про расову дискримінацію суд встановив тимчасові заходи. Не всі, які ми просили, але встановив. Утім, відсутність тимчасового заходу не означає автоматично відсутність порушення", – продовжив Кулеба.
Представник України в РЄ пояснив, що головним результатом судового засідання стало те, що українська сторона втягується в судовий процес.
"Грубо кажучи, ми вийшли з групи в плей-оф. Далі буде гливка і довготривала юридична робота. Особисто я вважаю, що наші шанси в суді за Конвенцією проти расової дискримінації вищі, ніж за Конвенцією про фінансування тероризму. Але сам факт судового процесу – принципово важливий, тому що все це – пазли, які зрештою складуться в юридичну відповідальність Росії. А саме цього вони ой як не хочуть", – підкреслив він.
Кулеба резюмував, що поки в Міжнародному суді ООН Україна веде в рахунку.
"У сухому залишку на цьому етапі з рахунком 3:1 перемогла Україна, де три на нашу користь – це визнання судом юрисдикції prima facie за Конвенцією про тероризм та юрисдикції за Конвенцією про дискримінацію і тимчасові заходи за останньою конвенцією, а один на користь Росії – це відсутність тимчасових заходів за першою конвенцією", – підсумував Кулеба.
З 6 до 9 березня в Гаазі пройшли попередні слухання за позовом України проти Росії, у якому вказано на порушення Москвою положень Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Позов було подано 16 січня. Київ вимагає засудити акти тероризму в Харкові і на Донбасі, серед яких збитий рейс MH17, а також зобов'язати Росію виплатити компенсації, розмірів яких у позові не вказано. Крім цього, суду пропонують притягнути до відповідальності офіційних осіб, винних, на думку позивачів, у підтримці тероризму.
Другий блок претензій стосується порушень прав кримських татар і українців з боку окупаційної влади Криму.
Україна просила Міжнародний суд ООН на час розгляду справи, як заходи забезпечення позову, заборонити РФ здійснювати будь-які кроки, які погіршують ситуацію.
Російська сторона в Міжнародному суді ООН в Гаазі заявила, що бойовики на Донбасі самі знайшли зброю, яка залишилася на території Донецької і Луганської областей з часів СРСР або ж була залишена там українськими військовими.
19 квітня Міжнародний суд ООН відмовив Україні у тимчасових заходах проти Росії щодо Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму. Водночас суд у Гаазі погодився запровадити заходи за позовом України проти Росії для захисту національних меншин в окупованому Криму.
