Кулеба: Україна не планує жодних наступальних операцій ані на Донбасі, ані на території Росії, ані будь-де

Війна в Україні

Україна не планує жодних наступальних операцій на Донбасі. Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю "Радіо Свобода", яке було опубліковано 22 січня.

Він зазначив, що Росія і далі створює наратив, що вона "гарна, а Україна погана, що Україна становить для них загрозу", і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров "працює за методичкою, яку йому в Кремлі видали, і розповідає, що от Україну накачують зброєю, Україна агресивна, Україна хоче на когось напасти, Україна є для них загрозою".

"Україна не планує жодних наступальних операцій ані на Донбасі, ані на території Росії, ані будь-де. Ми зараз віддані принципово дипломатичному врегулюванню. Але Росія ніколи більше не захопить Україну зненацька в момент її найбільшої слабкості, як це було у 2014 році. Україна буде сильною. Ми самі внутрішньо стали сильнішими, і наші партнери допоможуть нам стати ще сильнішими. І Росія ніколи більше не матиме слабку Україну, і ніколи ми не дозволимо їй зробити те, що вона з нами робила в минулому", – сказав міністр.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.
Навесні Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруженості на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від прийняття до Альянсу держав, які раніше входили до складу СРСР.
23 грудня на щорічній пресконференції президент РФ Володимир Путін відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні і на історичну перспективу".
10-го, 12-го і 13 січня відбувалися переговори Росії зі США, НАТО та ОБСЄ про безпеку. За їхнім підсумком у Росії заявили, що не дістали від США і НАТО жодних гарантій, представники США сказали, що перед РФ стоїть вибір: деескалація та дипломатія або конфронтація та наслідки.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що питання вступу України до НАТО можуть обговорювати лише Україна і 30 країн – членів Альянсу, і наголосив: Росія становить загрозу для України, а не навпаки.
Заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд в інтерв'ю Financial Times, яке вийшло 15 січня, заявила, що США мають низку сценаріїв на випадок вторгнення РФ до України. У Кремлі 17 січня відповіли, що Москва також розглядає різні сценарії подальших дій.
У Білому домі заявили 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі.