+7 Київ
Третій президент Польщі Александр Квасневський уважає, що російська політика щодо введення миротворців ООН на Донбас не зміниться найближчим часом. Про це він заявив у інтерв'ю "112 Україна".
На прохання прокоментувати заяву президента Польщі Анджея Дуди про те, що Варшава підтримає ініціативу України щодо введення миротворчої місії, а також те, що Польща наступного року стане непостійним членом Ради Безпеки ООН, Квасневський сказав: "Кожен голос у межах Ради Безпеки важливий".
"Але він не вирішальний, тому що рішення може бути тільки тоді, коли усі країни, які мають право вето, скажуть для якогось проекту "так"... Або "ні". На жаль, я не бачу нічого, що може змінитися в російській політиці. Напевно, це не зміниться до президентських виборів, які, слава богу, будуть у березні наступного року. Нам потрібно витримати ці кілька місяців, а потім, звичайно, постане питання – що буде робити новий президент Росії", – продовжив Квасневський.
За його словами, "це буде Володимир Путін, тут жодних сюрпризів не буде".
"Питання в тому, наскільки він може відкрити нові можливості для відносин зі світом. Без вирішення питання щодо України, без позитивних кроків – наприклад, миротворчі сили або кінець допомоги для всіх цих сепаратистів, грошей, зброї, які він надсилає туди – без зміни цього українська криза і криза відносин із Росією триватиме, війна і заморожений конфлікт на Донбасі будуть зберігатися, і це буде великою проблемою для Путіна, якому треба провести модернізацію своєї країни, а для цього потрібні партнери на Заході", – уважає Квасневський.
На його думку, Путін захоче показати Заходу, що він демократичний правитель.
"Я думаю, номер один – це вирішити питання України. Не думаю, що тут можна багато зробити щодо Криму, але що стосується Донбасу, Мінського договору, кінця підтримки сепаратистів і розуміння з боку Москви, що Луганськ і Донецьк залишаються частиною України, маючи якийсь спеціальний статус, форму свого самоврядування... І якщо він не буде цього розуміти, не буде хотіти зробити, то це буде багаторічний заморожений конфлікт. Ви знаєте, що Росія – це хороший спеціаліст щодо заморожених конфліктів. Нагорний Карабах із 1991 року, Придністров'я із 1991 року, Осетія і Абхазія із 2008-го. Росія не боїться заморожених конфліктів... і це страшно", – заявив Квасневський.
5 вересня президент РФ Володимир Путін заявив, що наявність миротворців ООН пішла б на користь вирішення конфлікту на сході України. Він висловився за те, щоб миротворчі війська розміщувалися на лінії зіткнення сторін і "на жодних інших територіях".
11 вересня у розмові з канцлером Німеччини Ангелою Меркель Путін припустив, що озброєна місія ООН може бути в районі конфлікту на Донбасі не тільки на лінії зіткнення. На його думку, вона повинна охороняти спеціальну моніторингову місію ОБСЄ.
Однак 22 вересня спікер МЗС РФ Марія Захарова сказала, що Росія згодна на розміщення миротворчої місії ООН тільки на лінії зіткнення, а не на всій території Донбасу.
Президент України Петро Порошенко на зустрічі з генсеком ООН Антоніу Гутеррішем 21 вересня заявив, що тільки місія "зі всеосяжним мандатом" може сприяти відновленню миру на Донбасі.
28 жовтня спецпредставник Держдепартаменту США щодо України Курт Волкер назвав критично важливим передавання українсько-російського кордону в зоні АТО під контроль миротворців.
31 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що миротворці ООН, про яких говорив Волкер, стануть "окупаційними силами".
10 листопада міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що розробка проекту резолюції щодо миротворчої місії ООН на Донбасі на завершальній стадії.
