Кубряк був одним із небагатьох лікарів дніпровського військового госпіталю, які на початку війни погодилися виїхати добровольцями до Маріуполя, ідеться в матеріалі. Лікар потрапив на завод, у бункері якого був імпровізований шпиталь і 300 поранених військових. Як зазначають у сюжеті, якось у бункер занесли шістьох важкопоранених, зокрема морпіха Самбура. У нього було наскрізне поранення голови. Шансів вижити в морпіха майже не було, ідеться в матеріалі, але Кубряк та анестезіолог Юрій Микитчан спробували врятувати солдата. Операцію проводили під вибухами, авіаударами, без спеціальних нейрохірургічних інструментів і кровоспинних препаратів.
Пізніше морпіхи, весь шпиталь із пораненими та лікарі потрапили в полон, Самбура відправили у шпиталь Донецька. Згодом і Кубряка, і Самбура звільнили у межах обміну полоненими.
Після полону морпіха доправили на лікування до Львова, а потім – на реабілітацію до Трускавця Львівської області.
За кілька місяців після інциденту лікар і морпіх зустрілися.
"Дуже щасливий, що ви живі та здорові!.. Це диво", – сказав лікар під час зустрічі.
Ніхто з медиків не може пояснити, як куля, яка пройшла через увесь мозок навиліт, не зачепила важливих нервових центрів, ідеться в матеріалі. У Павла лише проблеми з координацією та темпом рухів. Йому мають поставити пластину, яка закриє дефект черепа.