Азовець Вікіпедія: Лікування в Донецьку було лише з однією метою – щоб ми не померли й нас можна було обміняти

Азовець Вікіпедія: Лікування в Донецьку було лише з однією метою – щоб ми не померли й нас можна було обміняти Жайворонок провів у полоні півтора місяця, додому повернувся після обміну, що відбувся в червні
Фото: ЕРА

Медична допомога, яку полоненим захисникам маріупольського заводу "Азовсталь" надавали в окупованому Донецьку, була лише формальною. Про це в інтерв'ю YouTube-проєкту "Фронт Присяжного" розповів боєць полку "Азов" Владислав Жайворонок (позивний Вікіпедія).

"Це лікування не з метою вилікувати нас чи зробити краще – це було лікування з метою не допустити смерті. Усе, не більше того. Я дивом не втратив зір на обидва ока. Бо в Донецьку моїм оком не займалися. І якби я почав втрачати зір, ніхто б мене не оперував, нічого не робилося б. Обміняти можна буде [на полонених росіян]? Можна. От і добре. Постійно був брак якихось медичних препаратів. Знеболювальні були малоефективними – анальгін із димедролом і всякі такі дрібниці. Постійно не вистачало перев'язувальних матеріалів. Це був не те що дефіцит, а мінімальна кількість – ось трохи не вистачало, щоб нормально перев'язати. Тобто економили все – бинти, пластирі", – зазначив Жайворонок.

За його словами, у донецькій лікарні також були дуже погані санітарні умови.

"Так, мили підлогу щоранку, але півтора місяця ми спали на одних простирадлах. Тому я не можу назвати це якимось високим рівнем медицини. Це була якась медична допомога. Формально вона була. Думаю, росіяни відзвітували б, що допомагають нам, навіть якби там замість медицини запросили якогось знахаря із травами. Вони б сказали: "Це ж допомога, ми вважаємо це медициною". От і все", – наголосив боєць "Азову".

Азовець Вікіпедія: Маріуполь – це величезна братська могила, люди там згоряли цілими кварталами. Читайте повну версію інтерв'ю

Відео: Олександр Присяжний / YouTube

Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)

Контекст

Російські окупанти захопили Маріуполь наприкінці травня. Оборона міста тривала 86 днів.

Завод "Азовсталь" був останнім об'єктом у Маріуполі, який утримували українські військові. Там були бійці Національної гвардії, зокрема полку "Азов", співробітники СБУ, військовослужбовці ЗСУ, прикордонники та поліцейські. У бомбосховищах заводу станом на початок травня також були сотні цивільних.

Генеральний штаб ЗСУ повідомив пізно ввечері 16 травня, що з "Азовсталі" евакуювали 264 українських військовослужбовців, зокрема 53 тяжкопоранених. Їх перевезли до Новоазовська, а звідти – до Оленівки й Донецька, які перебувають під контролем російських загарбників.

29 червня стало відомо, що з російського полону повернули 144 українців, серед них – 95 військових, які обороняли "Азовсталь".

П'ятьох командирів захисників Маріуполя звільнили 21 вересня, коли Україна й Росія провели черговий масштабний обмін полоненими. Тоді з полону звільнили 215 українців, із них 108 – азовців. Згідно з домовленостями, командири залишаться в Туреччині до кінця війни.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати