"Морально-психологічний стан у всіх був досить жорсткий. Якщо так можна сказати. Ми – військові. І намагалися все одно виконувати свою роботу так, як це було можливо. У нас було дуже багато поранених. Фактично майже всі, хто виконував якісь бойові завдання, уже мали якісь поранення різного ступеня. Також було багато хлопців із дуже тяжкими пораненнями, багато – з контузією. І було б недоречно давати їм якусь серйозну роботу", – сказав Жайворонок.
Він зазначив, що не знає випадків емоційного зриву серед українських бійців, які захищали "Азовсталь".
"Мені невідомо, я просто був на бойовій позиції. Ви знаєте, були випадки, коли людина отримувала четверте поранення й лізла назад у бій. Такі випадки я пам'ятаю яскравіше. А так – у когось було більше мотивації, у когось – менше. У когось було більше страху, у когось – менше. Але всі розуміли, що є єдина можливість прожити ще один день – не більше від того, лише один день – і для цього потрібно було докласти всіх своїх сил", – наголосив боєць "Азову".
Азовець Вікіпедія: Маріуполь – це величезна братська могила, люди там згоряли цілими кварталами. Читайте повну версію інтерв'ю
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)