"Викликає занепокоєння відсутність у наказі чіткої регламентації щодо меж регіону, для виїзду за межі якого потрібен такий дозвіл, та мети такого виїзду", – зазначив, зокрема, омбудсмен.
Лубінець пише, що значна кількість населення, зокрема людей, які мешкають у приміській зоні, працює на постійній основі в містах, тобто за межами місця свого проживання.
"Не передбачені наказом і екстрені випадки, коли такий виїзд для військовозобов'язаного є нагальним і не потребує зволікань (смерть чи хвороба рідних, термінові відрядження по роботі тощо)", – додав він.
На думку Лубінця, розробники дозвільної системи не врахували "пропускну спроможність" територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), яким треба обробляти звернення здобувачів дозволів.
Омбудсмен звернув увагу на резонанс, який викликало рішення Генштабу через його можливі негативні соціально-економічні наслідки, яких побоюються в суспільстві.
"Під час опрацювання наказу не дотримано однієї зі складових принципу верховенства права – принципу правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності", – наголосив Лубінець.
На його думку, реалізація системи дозволів для військовозобов'язаних у запропонованому вигляді "може містити реальну загрозу дотриманню конституційних прав та свобод громадян України".
"Зокрема, на свободу переміщення і на працю та, як наслідок, достатній рівень життя як безпосередньо військовозобов'язаних, так і членів їхніх сімей, а також становить певні корупційні ризики, що є неприйнятним", – перерахував Лубінець.
З урахуванням значного суспільного резонансу і з метою запобігання можливому порушенню прав громадян України омбудсмен просить про невідкладне втручання президента України як гаранта дотримання Конституції України, прав і свобод людини та громадянина для вирішення ситуації, що склалася.