Таку думку він висловив під час зустрічі з депутатом Верховної Ради від "Слуги народу" Євгенієм Шевченком 20 квітня, цитату наводить сайт президента Білорусі.
"Кажуть, до іншого місця [є] бажання перенести. Ну, принаймні керівництво й [голова української делегації Леонід] Кравчук. Та заради бога. Якщо Україні це вигідно й піде на користь, ми будемо тільки вітати. Але я не розумію: навіщо їхати за тридев'ять земель, якщо в тебе за парканом, у твоїх рідних людей, ти приїжджаєш сюди, як додому? Навіщо це робити? Це суто політична вакханалія. Але повірте, ми особливо не переймаємося щодо цього. Просто шкода Україну, що цей процес може затягнутися чи взагалі зруйнуватися. Цього робити не потрібно", – заявив він.
Лукашенко вважає, що переговори в Мінську були політично вигідними сторонам, а для нього самого вони "не були подарунком".
"Тоді попросив президент [України Петро] Порошенко, [президент РФ Володимир] Путін, усі погодилися, що так, у Мінську. Це близько, політично це вигідно. Леонід Данилович Кучма, перша людина, яка представляла [Україну у ТКГ], ми завжди його гаряче вітали. Забезпечували все, що тільки українці хотіли", – згадав він.
Контекст
У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти й докази.
Переговори про врегулювання конфлікту ведуть у межах ТКГ (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ 2014 року. Зараз через пандемію коронавірусу засідання ТКГ проводять у форматі відеозв'язку.
Відносини України й Білорусі стали напруженими 2020 року на тлі виборів у Білорусі й у зв'язку із протестами, які відбулися після них. У серпні Білорусь попри прохання української влади відмовилася видавати бойовиків ПВК "Вагнер", яких підозрюють в участі у війні на Донбасі, а передала їх Росії.
Після цього Міністерство закордонних справ України вперше в історії викликало для консультацій до Києва посла в Білорусі Ігоря Кизима. У вересні він повернувся до Мінська.
Влада Білорусі звинувачує Україну в причетності до опозиційних протестів у країні. Україна звинувачення заперечує, а міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба їх називав фантасмагоричними.
5 квітня 2021 року віцепрем'єр – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив, що Україна шукатиме інше місто замість Мінська для переговорів ТКГ після карантину, оскільки Білорусь втратила довіру.
Кравчук наступного дня зазначив, що Білорусь – недемократична країна, котра "душить мітингувальників, які мирно висловлюють свою позицію". Мати майданчик для переговорів щодо миру в такій країні – про це навіть незручно говорити, зазначав він. "Якщо Мінськ, я зразу заяву на другий день [напишу]: я прошу звільнити мене із посади. Я в Мінськ до Лукашенка не поїду. Це вже вирішено", – заявляв голова української делегації у ТКГ з урегулювання конфлікту на Донбасі.
Резніков в інтерв'ю "ВВС News Україна", опублікованому 11 квітня, додав, що висловив свій погляд, який збігся з позицією Кравчука.
"Поки що ніяких консультацій із цього приводу з ОБСЄ і представниками російської делегації у тристоронній контактній групі не було. Це не стоїть на порядку денному. Ми всі знаємо, що в будь-яку країну, яку б ми зараз не назвали, ніхто не поїде, тому що всюди карантин. Усі звикли працювати онлайн", – пояснив Резніков.
+1 Київ
